928 ПОЛИН ПРИМОРСЬКИЙ полынь приморская Artemisia maiitima — павутинисто-повстистий півкущик родини айстрових (складноцвітих). Має міцний гострий запах. Стебла тонкі, 20—40 см заввишки, гіллясті, при основі підведені або майже прямостоячі, у нижній частині помітно здерев’янілі. Листки чергові; нижні — довгочерешкові, двічі або тричі перисторозсічені, кінцеві частки у них лінійні, плоскі, серединні стеблові — короткочерешкові або сидячі, одноразово або двічі перисторозсічені, верхні приквіткові часто більші за китицю, сидячі; покривні листочки при кошиках набагато коротші за самі кошики. Квітки двостатеві, труб-часто-дзвониковидні, жовті, зібрані по 7—10 у кошики, що утворюють розлогу волоть; гілки та гілочки суцвіття, як і самі кошики, звичайно більш-менш пониклі. Плід — сім'янка. Цвіте у серпні — вересні. Поширення. Полин приморський росте на солончакових грунтах по узбережжю Чорного та Азовського морів і Сиваша. Сировина. Для виготовлення ліків використовують кошики полину (Flores Artemisiae maritimae), які добре розвинулися, але ще не розпустилися. Зрізані вершки стебел швидко (щоб не розпустилися кошики) сушать, обмолочують і просівають через сито. Сухих ко-

шиків виходить 10% . Зберігають їх у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Кошики полину приморського містять сесквітерпеновий лактон сантонін (0,2— 0,94% ), глікозиди абсинтин і анаб-синтин, до 1% ефірної олії, головною складовою частиною якої є туйол, дубильні речовини,хамазулен, каротин, вітамін С і В6 та янтарну і яблучну кислоти. Фармакологічні властивості і використання. Найчастіше полин приморський використовують як засіб, що має глистогінні властивості. Вживають його у вигляді настою або порошків з кошиків, змішаних з медом. Поряд з цим настій з кошиків дають всередину для стимулювання діяльності травних органів і підвищення апетиту, при туберкульозі легень та при мізерних і нерегулярних менструаціях. Припарки з кошиків полину прикладають на забиті місця і на ділянки ураження шкіри раком, до мозолів і бородавок. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—порошки з кошиків у суміші з медом (10 г сировини змішують з 100 г меду) при глистяній інвазії; настій кошиків (1 чайна ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують) по чверті склянки 3 рази на день за ЗО хвилин до їди. ЗОВНІШНЬО — припарки на уражені ділянки тіла 1—2 рази на дейь.

929 ПОЛИН ЦИТВАРНИЙ, цитварне насіння, цитварні квітки, полынь цитварная Artemisia сіпа — півкущик родини айстрових (складноцвітих). Має специфічний камфорний запах. Стебла прямостоячі, ЗО—50 см заввишки, у нижній частині помітно здерев'янілі, спочатку волосисті, згодом голі, гладенькі, з жовтуватою корою; гілочки тоненькі, відходять під гострим кутом. Листки чергові, в молодому віці павутинисто-волосисті, пізніше майже голі, сіро-зелені; нижні — довгочерешкові, двічіперистороз-січені, з довгими товстуватими тупими вузьколінійними частками, на час цвітіння відмирають, серединні стеблові — коротко-черешкові або сидячі, трироздільні; верхні — сидячі, прості, лінійні; покривні листочки при кошиках коротші за них. Квітки двостатеві, трубчасто-дзвонико-видні, жовті або пурпурові, зібрані по 3—6 у прямостоячі кошики, що утворюють вузькопіра-мідальну волоть. Плід — сім'янка. Цвіте у вересні. Поширення. Полин цитварний — ендемічна рослина Середньої Азії (Південний Казахстан, Таджикистан), де росте суцільними заростями в напівпустельних степах і по долинах річок. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують кошики полину (Flores Сіпає), які добре розвинулися, але ще не розпустилися. Зрізані вершки стебел швидко сушать, обмолочують і просівають через сито. Строк придатності — 3 роки. Зберігають у добре закритих банках або бляшанках, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Сировина продається в аптеках. Хімічний склад. Кошики полину цитварного містять сесквітерпеновий лактон сантонін (до 7%), дубильні, гіркі і барвні речовини, яблучну і оцтову кислоти, бетаїн і холін та до 3% ефірної олії, головною складовою частиною якої є цинеол (70—80% ). Фармакологічні властивості і використання. Головною діючою речовиною полину є сантонін, який виявляє протиглистяну дію. Зважаючи на це, порошки з кошиків рослини застосовують як засіб, що виганяє круглих глистів, особливо аскарид і гостриків. Приймають кошики в суміші з цукром, медом, варенням чи сиропом після відповідної підготовки хворого. Настій кошиків має антисептичні, протизапальні та болетамувальні властивості. Його використовують для натирання при м'язовому і суглобовому ревматизмі, невралгіях і люмбаго.