884 ПІВНИКИ ФЛОРЕНТІЙСЬКІ касатик флорентийский Iris florentina — багаторічна трав'яниста рослина родини півникових. Має товсте повзуче кореневище. Стебло до 60 см заввишки (значно перевищує листя), у верхній частині розгалужене, з 2—4 покривалами. Листки дворядні, плоскі, широкомечовидні. Покривало з ланцет-но-човнико видними, вздовж середини трав'янистими, по краях широкоперетинчастими листочками. Квітки правильні, двостатеві, білі, жовті, блідо-голубі, одиничні, на довгих квітконіжках. Оцвітина віночковидна, з трубочкою, трохи довшою за зав'язь і з трьома зовнішніми й трьома внутрішніми частками відгину; зовнішні частки відгину оберненояйцевидні, у верхній частині відігнуті, при основі — з бурими жилками і ясно-жовтою борідкою, внутрішні—видовжено-обернено яйцевидні, до основи звужені в нігтик. Плід — тригранна коробочка. Цвіте у травні — червні. Поширення. Півники флорентійські розводять у квітниках і парках, у Криму культивують як ефіроолійну рослину. В дикому стані на території СРСР відсутні Заготівля і зберігання. Див. статтю Півники німецькі. Хімічний склад. Півники флорентійські мають близький до півників німецьких хімічний склад, але відрізняються дещо іншим вмістом і співвідношенням компонентів у ньому. Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Півники німецькі.

885 ПІВОНІЯ ВУЗЬКОЛИСТА, воронець; пион узколистный Paeonia tenuiiolia — багаторічна трав'яниста рослина родини півонієвих. Має кореневище з потовщеними у вигляді довгастих шишок, що сидять на коротких ніжках, коренями. Стебла прості, голі, 20—50 см заввишки. Листки двічі або тричі перисто-розсічені на вузькі (1 — 2 мм завширшки), лінійно-нит-ковидні цілокраї частки. Квітки правильні, двостатеві, великі (до 8 см у діаметрі), одиничні на верхівці стебла; пелюсток 8—10, вони криваво-червоні. Плід складається з 2—5 багатонасінних повстистоопушених листянок. Цвіте у травні. Поширення. Півонія вузьколиста — зникаюча рослина. Зрідка трапляється на півдні Лісостепу, в Степу та в Криму. Полюбляє степові схили та узлісся. Легко вирощується в культурі. Занесена до Червоної книги Української РСР. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (зрізають під час цвітіння рослини) і кореневі шишки (копають восени) культивованих рослин. Сушать сировину на го-

рищі або під укриттям на вільному повітрі. Готову сировину зберігають у щільно закритих банках чи бляшанках. Рослина неофі-цинальна. Хімічний склад. Усі частини рослини містять дубильні речовини. У квітках є флавоноїди (кверцетин, кемпферол, ранун-кулатин і флавесцетин). Свіже листя містить значну кількість аскорбінової кислоти. Фармакологічні властивості і використання. У зарубіжній і вітчизняній народній медицині настій кореневих шишок використовують при епілепсії, недокрів'ї, кашлі, нирковокам'яній хворобі, геморої, тріщинах заднього проходу, при мізерних і нерегулярних місячних та як засіб, що прискорює протвережування п'яних. Настій трави п'ють при хворобах серця. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій кореневих шишок (1 чайна ложка подрібненої сировини на 400 мл окропу, варити 5 хвилин, процідити) по півсклянки 3 рази на день до їди; настій трави (1 чайна ложка сировини на 3 склянки окропу, настояти ЗО хвилин, процідити) по 1 столовій ложці 3 рази на день за 10—15 хвилин до їди. Притаманні рослині токсичні властивості вимагають обережності при застосуванні її. Передозування небезпечне! 886 ПІВОНІЯ НЕЗВИЧАЙНА, мар’їн корінь; пион уклоняющийся Paeonia anomala — багаторічна трав'яниста рослина родини півонієвих. Має коротке багатоголове кореневище, від