880 ПІВНИКИ БЛІДІ касатик бледный Iris pallida — багаторічна трав'яниста рослина родини півникових. Має товсте повзуче кореневище. Стебло ЗО— 60 см заввишки (значно перевищує листя), у верхній частині розгалужене. Листки дворядні, плоскі, широкомечовидні. Покривало з перетинчастими від основи листочками. Квітки правильні, двостатеві, ясно-фіолетові, запашні, на коротких квітконіжках, у більш-менш багатоквітковому суцвітті. Оцвітина віночкоподібна, з трьома зовнішніми й трьома внутрішніми частками відгину і з трубочкою, яка за довжиною майже дорівнює зав'язі; зовнішні частки відгину широкооберне-нояйцевидні з жовтою борідкою, у верхній частині відігнуті; внутрішні — вгору спрямовані, за довжиною майже дорівнюють зовнішнім. Плід — довгаста тригранна коробочка. Цвіте у травні — червні. Поширення. Півники бліді розводять у квітниках і парках, у Криму їх культивують як ефіроолійну рослину. В дикому стані на території СРСР їх немає. Заготівля і зберігання. Див. статтю Півники німецькі. Хімічний склад. Півники бліді мають близький до півників німецьких хімічний склад, але відрізняються дещо іншим вмістом і співвідношенням його компонентів. Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Півники німецькі.

881 ПІВНИКИ БОЛОТНІ касатик болотный Iris pseudaorus — багаторічна трав'яниста рослина родини півникових. Має товсте (до 2 см завтовшки) косе розгалужене кореневище. Стебло кругле, трохи сплющене, 0,6— 1,5 м заввишки, вкрите листом, у верхній частині гіллясте; гілки стебла прямостоячі, закінчуються квітками, нижні довші, інші поступово вкорочені. Листки дворядні плоскі, широкомечовидні, гострі; нижні листки такої ж довжини, як і стебло, верхні — короткі. Покривало дволисте (листочки трав'яні, з перетинчастими краями), з 2—3 квітками; квітки правильні, двостатеві, яскраво-жовті, одиничні. Оцвітина ві-ночковидна, з трубочкою, вдвоє коротшою за зав'язь, і з трьома зовнішніми та трьома внутрішніми частками відгину; зовнішні частки відгину — з оберненояйцевидною, донизу відігнутою пластинкою, при основі звуженою в короткий нігтик, внутрішні — втроє коротші, оберненоланцетні, прямостоячі, менші за частки стовпчика,* останні — з двома гострими, наверху зубчастими лопатями. Плід — коробочка (еліптична, тупотригранна, з вістрям). Цвіте у червні — липні. Поширення. Півники болотні ростуть по всій території України (крім Полинового Степу й Гірського Криму) на болотах, по берегах річок та озер.

Заготівля і зберігання. Див. статтю Півники німецькі. Хімічний склад. Кореневища півників болотних містять ефірну олію, ізофлавоновий глікозид іридин, дубильні речовини, органічні кислоти (шикімову, хінну, яблучну, лимонну, фумарову і молочну), жирну олію та крохмаль. У складі ефірної олії є кетон ірон. Фармакологічні властивості і використання. Півники болотні використовують як в'яжучий, відхаркувальний, протизапальний, сечогінний, кровоспинний і глистогінний засіб. У науковій медицині півники застосовують як симптоматичний засіб (у складі збору за прописом Здренко) при лікуванні папіломатозу сечового міхура, анацидного гастриту і виразкової хвороби шлунка. Значно ширше використовує півники народна медицина. Всередину (найчастіше у формі водного настою) півники дають при бронхітах, пневмонії, ангіні, болях у кишечнику, запальних захворюваннях селезінки, в разі водянки та від полюцій. При діареї, асциті, кровотечах, зобі й круглих глистах ефективними засобами вважаються свіжий сік, порошок і настойка кореневищ на червоному вині. Настойку кореневищ на 70% -ному спирті вживають при метрорагії. Як зовнішній засіб водний настій сушених кореневищ використовують для лікування опіків, гнійних ран, виразок, нориць і подразнень шкі-