870 ПЕТРУШКА ПОЛЬОВА дворічна трав'яниста пряноово-чева рослина родини селерових (зонтичних). Те саме, що й петрушка кучерява. 871 ПЕТРУШКА ПОСІВНА дворічна трав'яниста пряноово-чева рослина родини селерових (зонтичних). Те саме, що й петрушка кучерява. 872 ПЕЧЕРИЦЯ ЗВИЧАЙНА, печериця степова, печерка, стернівка; шампиньон обыкновенный Agaricus campestris, синонім — Psalliota campestris — гриб родини агарикових. Шапинка 4—8 см у діаметрі, у молодих грибів куляста, пізніше опукло-або плоскорозпростерта, шовковисто-біла, у дозрілих грибів — з коричнюватим відтінком, гола або з малопомітними притиснутими лусочками; пластинки вільні, спочатку рожеві, потім довго зберігають м'ясочервоний колір, у старих грибів — шоколадно-коричневі й навіть чорні. Спорова маса пурпурово-коричнева. Ніжка щільна, кольору шапинки, З—7 см заввишки і 1—1,5 см завтовшки, з тонким білим нестійким кільцем у верхній частині. М'якуш білий, з приємним запахом свіжоспиляного дерева, при розрізуванні рожевіє, особливо у верхній частині ніжки.

Поширення. Печериця звичайна росте по всій території України на пасовищах і луках, у садах, на полях та в цілинних степах. Селекційні сорти культивують у спеціалізованих господарствах, продається як їстівний гриб. Заготівля і зберігання. Збирають печерицю в червні — жовтні. Використовують свіжою, про запас сушать, солять і маринують. Хімічний склад. М'якуш свіжого гриба містить антибіотик кампестрин, близько 6 % білків, у т. ч. близько 5 % засвоюваних, вугле-зоди, фібрин та мінеральні сполуки (до 1 % ). Фармакологічні властивості і використання. Печериця звичайна має дезинфікуючі властивості, а виділений з плодового тіла гриба кампестрин згубно діє на золотистий стафілокок, тифозну й паратифозну палички. Кампестрин не токсичний і виявляє помітний терапевтичний ефект при лікуванні тифозних хворих. 873 ПЕЧЕРИЦЯ СТЕПОВА гриб родини агарикових. Те саме, що й печериця звичайна. 874 ПЕЧЕРКА гриб родини агарикових. Те саме, що й печериця звичайна.

875 ПЕЧІНОЧНИЦЯ ЗВИЧАЙНА печёночница обыкновенная Hepatica nobilis, синоніми: H. triloba, Anemone hepatica — багаторічна кореневищна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебла у вигляді квітконосних стрілок; вони прямостоячі, 5—15 (20) см заввишки, опушені, одиничні, одноквіткові, виходять з пазух лусковидних листків кореневища, з покривалом з трьох цілісних зелених ЛИСТОЧКІВ, зібраних кільцем при основі квіток. Листки зібрані приземною розеткою, з'являються в кінці цвітіння й потім зимують (відмирають у наступному році), довгочерешкові, трилопатеві, при основі серцевидні, в молодому віці опушені, згодом майже голі; лопаті широкояйцевидні, цілокраї. Квітки правильні, двостатеві, з простою віночковидною вільнопелюстковою оцвітиною; листочки оцвітини (їх 8—10) вузькояйцевидні, синювато-блакитні, рідше — білі або рожеві. Плід — збірна опушена сім'янка. Цвіте у квітні — травні. Поширення. Печіночниця звичайна росте в листяних і мішаних лісах та серед чагарників західних районів республіки. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Anemonis hepaticae) або тільки саме листя (Folia Anemonis hepaticae) чи квітки (Flores Anemonis hepaticae) печіночниці. Збирають сировину в період цвітіння рослини й сушать, по можливості швидко, в затінку або в теплому приміщенні, яке треба