Поширення. Парило волосисте росте в Карпатах, на Поліссі і в Лісостепу по лісах, узліссях, галявинах, серед чагарників, на луках, берегах річок, схилах балок. Заготівля і зберігання. Див. статтю Парило звичайне. Хімічний склад. Парило волосисте має близький до парила звичайного хімічний склад, але відрізняється трохи інщим вмістом і співвідношенням компонентів, що його складають. Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Парило звичайне.

831 ПАРИЛО ЗВИЧАЙНЕ, глекопар, грудник, зрад-зілля, реп'ях жовтий, серпник, яблун; репейничек обыкновенный Адгітопіа eupatoria — багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має більш-менш міцне повзуче просте або розгалужене кореневище. Стебло ЗО— 85 (100) см заввишки, прямостояче, просте або вгорі трохи розгалужене, густо вкрите, як і черешки листків, довгими жорсткими горизонтально відхиленими та короткими тонкими більш-менш кучерявими білуватими або рудуватими волосками. Листки чергові, перервано непарнопе-

ристі, зверху темно-зелені, роз-сіяноприлегловолосисті, зісподу — білуваті від густого шовковисто-бархатистого опушення й розсіянозалозисті; нижні та серединні листки розетковидно зближені при основі стебла, черешкові; верхні — віддалені один від одного, сидячі; листочки (їх від 3 до 13) сидячі, еліптичні, видовженояйцевидні або ромбовидні, до основи зубчаті, з 9—21 великим загостреним зубцем і з такою ж кількістю бокових жилок; проміжні часточки (їх по 2—3 пари в кожному проміжку між листочками) яйцевидні, цілокраї або з 2—3 зубцями на верхівці. Прилистки косояйце-видні, по верхівці загострені, при основі напівсерцевидні, по краю з кількома гострими зубцями. Квітки правильні, двостатеві, 5-пе-люсткові, запашні, зібрані колосовидною китицею на верхівці стебла; пелюстки видовженояйцевидні, оранжево-жовті. Плід складається з 1—2 горішків, вміщених у гіпантій; гіпантій дзвоникуватий, з глибокими борозенками, що доходять майже до його основи, густоволосистий, угорі під чашечкою з багаторядним колом прямостоячих гачковидно зігнутих шипиків. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Парило звичайне росте по всій території України у світлих лісах, на узліссях, серед чагарників, на схилах, край доріг. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву парила (Herba Agrimoniae), яку заготовляють під час цвітіння рослини. Зрізують верхівки стебел завдовжки ЗО—40 см, а з нижніх здерев'янілих частин стебел обривають лише листя. Зібрану сировину сушать на вільному повітрі в тіні або у провітрюва,-ному приміщенні, розкладаючи тонким шаром. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава парила звичайного містить до 5 % дубильних речовин, ефірну олію (біля 0,2%), стероїдні сапоніни, кумарини, гіркоти, органічні кислоти (яблучна, лимонна), холін, вітамін С, нікотинову кислоту,