Поширення. Парило волосисте росте в Карпатах, на Поліссі і в
Лісостепу по лісах, узліссях, галявинах, серед чагарників, на луках,
берегах річок, схилах балок. |
831 ПАРИЛО ЗВИЧАЙНЕ, |
ристі, зверху темно-зелені, роз-сіяноприлегловолосисті, зісподу —
білуваті від густого шовковисто-бархатистого опушення й
розсіянозалозисті; нижні та серединні листки розетковидно зближені при
основі стебла, черешкові; верхні — віддалені один від одного, сидячі;
листочки (їх від 3 до 13) сидячі, еліптичні, видовженояйцевидні або
ромбовидні, до основи зубчаті, з 9—21 великим загостреним зубцем і з
такою ж кількістю бокових жилок; проміжні часточки (їх по 2—3 пари в
кожному проміжку між листочками) яйцевидні, цілокраї або з 2—3 зубцями
на верхівці. Прилистки косояйце-видні, по верхівці загострені, при
основі напівсерцевидні, по краю з кількома гострими зубцями. Квітки
правильні, двостатеві, 5-пе-люсткові, запашні, зібрані колосовидною
китицею на верхівці стебла; пелюстки видовженояйцевидні, оранжево-жовті.
Плід складається з 1—2 горішків, вміщених у гіпантій; гіпантій
дзвоникуватий, з глибокими борозенками, що доходять майже до його основи,
густоволосистий, угорі під чашечкою з багаторядним колом прямостоячих
гачковидно зігнутих шипиків. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Парило
звичайне росте по всій території України у світлих лісах, на узліссях,
серед чагарників, на схилах, край доріг. Заготівля і зберігання. Для
виготовлення ліків використовують траву парила (Herba Agrimoniae), яку
заготовляють під час цвітіння рослини. Зрізують верхівки стебел
завдовжки ЗО—40 см, а з нижніх здерев'янілих частин стебел обривають
лише листя. Зібрану сировину сушать на вільному повітрі в тіні або у
провітрюва,-ному приміщенні, розкладаючи тонким шаром. Рослина
неофіцинальна. Хімічний склад. Трава парила звичайного містить до 5 % дубильних речовин, ефірну олію (біля 0,2%), стероїдні сапоніни, кумарини, гіркоти, органічні кислоти (яблучна, лимонна), холін, вітамін С, нікотинову кислоту, |