805 ОСОКА ППЦАНА осока песчаная Сагех агепагіа — багаторічна трав'яниста рослина родини осокових. Кореневище довге, повзуче, 2—5 мм завтовшки. Стебло пряме, тригранне, вгорі шорстке, 15—40 см заввишки. Листки довгозагострені, жорсткі, жолобчасті, такої самої довжини, як і стебло, або трохи довші за нього. Квітки в колосках, скупчені в верхній частині стебла і утворюють колосовидне суцвіття. У верхніх колосках квітки тичинкові, в нижніх — маточкові, а в середніх — і ті й другі. Плід — горішок. Цвіте у травні. Поширення. Росте на узбережжі Балтійського моря. Сировина. Використовують висушені коренев

Хімічний склад слабо вивчено. Кореневища містять ефірну олію, смолу та дубильні й слизисті речовини. Фармакологічні властивості і використання. Раніше осоку піщану використовували як замінник кореня південноамериканської рослини сарсапариль (Smilax medica), яка використовується при лікуванні золотухи, подагри, ревматизму, сифілісу та різних захворювань шкіри. Препарати осоки піщаної виявляють сечогінну, потогінну, знеболюючу й легку послаблюючу дію і використовуються в народній медицині при циститі, пієліті й ревматизмі, як засіб, що зумовлює загальне поліпшення функцій шкіри. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар кореневищ (20 г кореневищ на 0,8 л води варять у закритій посудині, поки вода не википить до половини, настоюють 2 години, проціджують) по 50 мл 4 рази на день; настій: 2 чайні ложки кореневища заварюють 2 склянками окропу, настоюють ЗО хв, проціджують 1 випивають протягом дня рівними порціями. 806 ОСОКА ШЕРШАВА осока мохнатая Сагех hirta — багаторічна трав'яниста сіро-зеле-на рослина родини осокових. Має довгі (іноді довші за 1 м) дерев'янисті кореневища. Стебло тригранне, гладеньке, 10—60 см заввишки. Листки лінійні, 2—5 мм завширшки, довші за стебло, зісподу густоволосисті. Квітки одностатеві, без оцвітини, зібрані в колоски; тичинкові колоски вузькоциліндричні, світло-корич-неві, 15—ЗО мм завдовжки; маточкові — короткоциліндричні, на прямих тонких ніжках, 15—40 мм завдовжки. Плід — горішок. Цвіте у травні. Поширення. Росте по всій території України. Сировина. Використовують кореневище з корінням. Рослина неофіціальна. Хімічний склад. Кореневища містять дубильні, смолисті, й слизисті речовини, сапоніни, кумарин та сліди ефірної олії. Фармакологічні властивості і використання. Експериментально доведено, що препарати з кореневищ осоки мають відхаркувальні властивості. В народній медицині настій кореневищ з корінням п'ють при бронхіті та нервових захворюваннях. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — холодний настій (1 чайна ложка сировини на 200 мл холодної кип'яченої води, настоюють 8—10 годин, проціджують) по 1 столовій ложці через кожні 2 години; гарячий настій (1 столова ложка сировини на 500 мл окропу, настоюють 2 години, проціджують) по півсклянки 4 рази на день.

807 ОСОКІР листопадна дводомна рослина родини вербових. Те саме, що й тополя чорна.   808 ОСТУДНИК БАГАТОШЛЮБНИЙ, грижниця багатошлюбна; грыжник многобрачный Herniaria polygama, синонім — H. odorata — однорічна розпростерта зелена рослина родини гвоздикових. Стебла розгалужені, лежачі або висхідні, густокороткоопушені, 5—25 см завдовжки. Листки дрібні, цілісні, супротивні, овальні або довгастоеліптичні, до основи клиновидно звужені в короткий черешок, по краю щетинисто-вій-часті, з білоплівчастими ланцетними прилистками. Квітки дрібні, двостатеві й одностатеві, з зеленою чашечкою і нитковидними пелюстками, зібрані в щільні пазушні клубочки; чашолистків і тичинок по 4. Плід — сухоплівчас-тий кулястий однонасінний горішок. Цвіте у червні — вересні. Поширення. Остудник багато-шлюбний росте по всій території України (на Поліссі рідко) на відкритих, переважно піщаних місцях, кам'янистих відслоненнях і як бур'ян на полях і дорогах. Заготівля і зберігання — див. у статті Остудник голий. Хімічний склад потребує дальшого вивчення. Відомо, що трава містить кумарини (умбеліферон, герніарин і скополетин). Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Остудник голий.