784 ОГІРОЧНИК ЛІКАРСЬКИЙ, огіркова трава; огуречник лекарственный Borago officinalis — однорічна трав'яниста жорстковолосиста рослина родини шорстколистих. Стебла прямі або висхідні, товсті, всередині порожнисті, розгалужені, ЗО—60 см заввишки. Листки великі, м’ясисті, чергові, прості, з гострим і сильним запахом свіжих огірків; прикореневі й нижні стеблові — еліптичні або овальні, на верхівці — тупі, до основи звужені в черешки; верхні стеблові — видовженояйцевидні, сидячі, стеблообгортні. Квітки двостатеві, правильні, в небагатоквіткових завійках, які складають щитковидно-волотевидне суцвіття; віночок зрослопелюстковий, темно-голубий, рідше — білуватий, 2,5—3 см у діаметрі, з короткою трубочкою і п'ятилопатевим

відгином. Плід сухий, розпадається на 4 горішки. Цвіте з червня по серпень. Поширення. Огірочник лікарський розсіяно росте майже по всій території України на городах і забур'янених місцях. Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують траву (Herba Boraginis) або квітки (Flores Boraginis) огірочника. Заготовляють сировину під час цвітіння рослини. Сушать її під укриттям на вільному повітрі або у провітрюваному приміщенні, розкладаючи тонким шаром. Сухої трави виходить 20 % . Готову сировину зберігають у коробках або в невеликих торбах. Свіже листя вживають у їжу як салат. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. У траві огірочника є до 30 % слизистих речовин (полісахариди), сапоніни, дубильні речовини (до 3 % ), ефірна олія (сліди), органічні кислоти (яблучна, лимонна), смоли, флавоноїди, алантоїн, каротин (3,4 мг% ), вітамін С (до 17 мг% ), розчинна кремнієва кислота, солі магнію і марганцю, нітрат калію та ін. Фармакологічні властивості і використання. Народна медицина визнає огірочник лікарський як засіб, що має сечогінні, потогінні, протизапальні, пом'якшувальні та легкі послаблюючі властивості, він позитивно впливає на обмін речовин, регулює роботу серця, зміцнює нервову систему, збуджує апетит. Вживання настою з квіток або трави огірочника показане при запаленнях сечових шляхів, при гарячкових станах, кашлі, плевриті, при ревматичних болях і болях у шлунку, при слабкій серцевій діяльності та кардіо-неврозі, нервових захворюваннях, подагрі й шкірних хворобах. Салати із свіжого листя огірочника вживають як «кровоочисний», вітамінний та як такий, що запобігає виникненню запальних процесів у нирках і кишечнику, засіб, у випадках підвищеного нервового збудження, роздратованості. В гомеопатії застосовують есенцію із свіжого листя рослини. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (1 столова ложка трави або 1 чайна ложка квіток на 200 мл окропу, настоюють до охолодження) по чверті склянки 4 рази на день, підсолоджуючи цукром; столову ложку суміші (порівну) трави огірочника лікарського, хвоща польового та споришу звичайного настоюють ЗО хвилин на склянці окропу, проціджують і вживають по чверті склянки 3—4 рази на день як сечогінний засіб; салат: порізану дрібними кусочками варену картоплю посипають пошаткованим листям огірочника і цибулі, солять, перемішують, заправляють вершками (на одну варену картоплину беруть 100 г огірочника,40 г зеленої цибулі і 20 г вершків; сіль — на смак).

785 ОГНИЧОК НИВОВИЙ невеличка (8—25 см заввишки) трав'яниста гола рослина родини первоцвітих. Те саме, що й курячі очка польові. 786 ОЖИНА ЗВИЧАЙНА — напівкущова рослина родини розових. Те саме, що й ожина сиза. 787 ОЖИНА НЕСІЙСЬКА, ведмежина; ежевика несская Rubus nessensis — кущ родини розових. Річні пагони майже прямостоячі, 0,5—2,5 м заввишки, гранчасті, з коротенькими прямими чорно-пурпуровими шипами на ребрах. Листки пальчасті, зубчасті, з 3—5 (7) листочками, зверху голі, зісподу по жилках коротковолосисті. Квітки великі, правильні, двостатеві, білі, у 6— 12-квітковому щитковидному суцвітті. Плід — збірна кістянка (плодики червонаво-чорні, блискучі, без сизого нальоту). Цвіте у червні — липні. Поширення. Росте в усіх лісових районах, рідше — в Лісостепу, по берегах річок, у чагарниках, на узліссях, у лісах.