рають скроні ментоловим олівцем) та як протизапальний засіб при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів (змащування, інгаляції, закапування у ніс); бороментол (Borromentholum) застосовують як антисептичний і болетамувальний засіб для змащування шкіри при сверблячці, невралгії та для змащування слизової оболонки носа при ринітах; краплі «евкатол» (Guttae Euca-tolum) для полоскання при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів (5—10 крапель на склянку води); ме-новазин (Menovasinum) для розтирань (2—3 рази на день) при невралгіях, міалгіях, артралгіях, сверблячих дерматозах; аерозоль «камфомен» (Aeroso-lum «Camphomenum») для лікування запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, головним чином гострих ринітів і фарингітів (інгаляції проводять 3—4 рази на добу після їди; дітям до 5 років і хворим, які працюють в умовах підвищеного запилення повітря, призначати препарат не рекомендується); інгакамф (кишеньковий інгалятор) застосовують для інгаляцій при гострих ринітах: мазь «Ефкамон» (Unguentum «Efcamonum») для розтирань при артритах, міозитах, невралгіях тощо (втирають у шкіру по 2—3 г 2—3 рази на день і покривають теплою пов'язкою); валідол використовують у вигляді 5— 10 % -ного спиртового розчину для заспокоєння свербежу шкіри; мазь «Гев-камен» (Unguentum «Geucamenum») для розтирань при невралгіях, міалгіях тощо.

757 М'ЯТА ПОЛЬОВА мята полевая Mentha arvensis — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло висхідне або прямостояче, розгалужене, голе або опушене, 15—60 см заввишки. Листки супротивні, прості, яйцевидні або видовжено-еліптичні, волосисті, пилчасті, на верхівці — гострі, короткочереш-кові; верхні — сидячі. Квітки зигоморфні (див. статтю Зигоморфна квітка), дрібні, лілові або рожево-лілові, у щільних розсунутих кільцях. Плід — горішок. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Росте на берегах водойм, у заплавних лісах і на луках по всій території України (в Криму — рідко). Заготівля і зберігання. Використовують листя, зібране на початку цвітіння рослини. Зрізують усю надземну частину, потім обривають листя, розкладають тонким шаром і сушать. Зберігати в щільно закритій тарі. Строк придатності — 2 роки. Рослина неофіци-нальна. Хімічний склад. Листки містять ефірну олію, гесперидин, рамнозу, глюкозу, бетаїн, каротин тощо. До складу ефірної олії входить ментол. Фармакологічні властивості і використання. Препарати М. п. мають спазмолітичні, знеболювальні й антисептичні властивості. Настій листя використовують у народній медицині як заспокійливий, протисудомний, потогінний і сечогінний засіб, при простуді, нудотах, болях у шлунку та проносі, для поліпшення апетиту, а місцево — при свербінні. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 20 хв, проціджують) по 1/2—1 склянці 3 рази на день за 15 хв до їди. ЗОВНІШНЬО — олія (10 %-ну настойку листя М. п. змішують у рівних кількостях з прованською або соняшниковою олією і випарюють спирт на водяній бані) для лікування ран і ерозій шийки матки.

758 М'ЯТА ХОЛОДНА — багаторічна трав'яниста опушена рослина родини губоцвітих. Те саме, що й м'ята перцева. 759 М'ЯТОЧНИК ЧОРНИЙ белокудренник чёрный Ballota підга, синонім — В. ги-deralis — багаторічна трав'яниста коротко-волосиста рослина родини губоцвітих. Стебло висхідне, розгалужене, 50—120 см заввишки. Листки супротивні, короткочерешко-ві, прості, яйцевидні, по краю зарубчасто-пилчасті, зморшкуваті. Квітки з лінійно-шиловидними приквітками, двостатеві, неправильні, в пазушних півзонтиках, що утворюють несправжні кільця, які на кінцях стебла та гілок збли-