Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 1 годину) по півсклянки 4 рази на день до їди (пити теплим!). ЗОВНІШНЬО — обмивання і полоскання вищезазначеним настоєм, ванни З настою (50 г трави заливають 2 л окропу, підігрівають в добре закритій посудині 10—15 хвилин, охолоджують, проціджують, віджимають і додають до ванни).

755 М'ЯТА ВОДЯНА мята водяная Mentha aquatica — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло висхідне, чотиригранне, опушене або майже голе, галузисте, 20—80 см заввишки. Листки супротивні, черешкові, яйцевидні або довгасто-яйцевидні, при основі округло-або широко-клиновидні, на верхівці тупувато-загострені, пилчасті, голі або опушені. Квітки дрібні, волосисті, у кільцях, які розміщені у пазухах приквіткових листків, що не перевищують кілець, і утворюють на верхівці стебла суцвіття у вигляді кулястих або овальних головок; чашечка правильна, віночок рожевий або рожево-ліловий, майже правильний, лійковидний, з 4-лопатевим відгином. Плід складається з 4 однонасінних горішковидних часток. Цвіте з липня по вересень. Поширення. М'ята водяна росте по всій території України (в Криму рідко) на берегах водойм і у воді на мулуватих грунтах. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують траву м'яти водяної (Herba Menthae aquaticae), яку заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи в першій половині дня облистнені частини стебла. Зібрану траву су-

шать під укриттям на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні. Сухої трави виходить 14—15 % . Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Строк придатності — 1 рік. Рослина неофіци-нальна. Хімічний склад. Сушена трава м'яти водяної містить ефірну олію (до 1 % ), дубильні речовини (7 % ), ліноленову, лінолову, масляну, міристинову, пальмітинову та інші кислоти й нітрат калію. Головними складовими частинами ефірної олії є вільний ліналоол (бл. 36 % ), ліналілацетат (бл. 10 %), карвон та сесквітерпени. Ментолу в ефірній олії м'яти водяної немає. Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині м'ята водяна застосовується майже так само, як і м'ята перцева. Найчастіше настій трави м’яти водяної вживають як жовчогінний засіб, при шлунково-кишкових розладах, при болях і спазмах у шлунку й кишечнику, при метеоризмі й проносах та при серце-биттях. При болях у шлунку м'ята водяна вважається ефективнішою за м'яту перцеву. Зовнішньо, у вигляді мазі, м'яту використовують для гоєння ран та лікування ерозій шийки матки (спосіб приготування мазі див. у статті М'яга польова). Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по 1 склянці на день ковтками (пити теплим!).