ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка
 5 АГАВА АМЕРИКАНСЬКА

агава американская Agave americana — багаторічна трав'яниста рослина родини агавових. Стебло укорочене, біля основи має розетку видовжених м'ясистих листків з шипуватим краєм. Квітки двостатеві, зеленаво-жовті, на високому квітконосі, в багатоквітковій волоті. Плід — коробочка. Цвіте на 15— ЗО році життя, після чого вся надземна частина відмирає, а з кореневища утворюються нові пагони.

Поширення. Батьківщина — Південна Америка. В СРСР вирощують як кімнатну та оранжерейну декоративну рослину, а на Кримському та Кавказькому узбережжях Чорного моря — у відкритому грунті.

Сировина. Використовують листя, сік і порошок з висушеного листя. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Листки містять стероїдні сапоніни. Серцевина нижньої частини квітконоса багата на цукри.

Фармакологічні властивості і використання. За фармакологічною дією А. а. схожа на алое деревовидне. Її використовують як знезаражуючий, протизапальний, болетамувальний, жарознижувальний та відхаркувальний засіб. Цілі листки, попередньо очищені від шкірки, прикладають до ран і наривів, використовують при ішіасі, ревматизмі та інших захворюваннях суглобів. Свіжий сік, настій або порошок рекомендують при захворюваннях легень, шлунково-кишкового тракту (гастрити, коліти), при захворюваннях печінки, при жовтяниці.

Лікарські форми і застосування. Свіжий сік п'ють по 20 крапель на столову ложку води тричі на день до їди. Настій подрібненого свіжого листя (50 г на 1 склянку води кімнатної температури, настоюють 6 годин, проціджують) приймають по 1 столовій ложці тричі на день до їди. Порошок з листя вживають по 0,2—0,5 г тричі на день до їди. При шлункових хворобах (особливо при диспепсії) суміш 1—5 чайних ложечок соку агави і 1 столової ложки відвару полину гіркого розводять у 0,5 л кип'яченої води і п'ють по 1 столовій ложці тричі на день.
 6 АГАЛИК-ТРАВА ГІРСЬКА

букашник горный Jasione montana — дворічна трав'яниста м'якошорст-коопушена рослина родини дзвоникових. Стебло прямостояче, просте або розгалужене, 15— 100 см заввишки. Листки чергові, цілісні; нижні — видовженокли-новидні, виїмчасті, верхні — лінійно-довгасті, тупі. Квітки двостатеві, правильні, голубі, зібрані густими верхівковими головками. Плід — коробочка. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. Росте в соснових лісах, на піщаних місцях у лісових та лісостепових районах. Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава містить флавоноїди, інулін. Фармакологічні властивості і використання. Експериментально з'ясовано, що рослина виявляє гемостатичну дію. В народній медицині настій трави вживають при головних болях, запамороченні, безсонні, болях у шлунку, при жіночих захворюваннях та як сечогінний засіб. У відварі трави купають дистрофічних дітей. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють ЗО хв) по 1 столовій ложці 3—

4 рази на день.
 

  

агава американская букашник горный

 

Наступна сторінка