Лікарські форми і застосування. Піретрум. фліцид, мазь (1 частина піретру-му на 3—5 частин вазелінової олії), 2% -ний екстракт піретруму (розчин діючих речовин у трансформаторній олії) і водна суспензія піретруму (100— 300 г порошку настоюють 24 години в 10 л води; перед використанням у суспензії розчиняють 30—40 г мила) для обробки місць скупчення комах.   693 МАРУНА ЧЕРВОНА, златоцвіт червоний, піретрум червоний, ромашка червона; пиретрум красный Pyrethrum coccineum — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла численні, прямостоячі, майже не розгалужені, слабо облистнені, 50—70 см заввишки. Листки чергові, двічіперистороз-січені, з лінійними частками другого порядку; прикореневі і нижні стеблові листки черешкові, решта сидячі. Квітки — в кошиках з черепичастою обгорткою, листочки якої мають по краю широку перетинчасту темно-буру облямівку; крайові квітки (їх до ЗО) язичкові, темно-рожеві або червоні, серединні квітки трубчасті, жовті. Плід — сім'янка. Цвіте у червні—липні. Поширення, заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості й використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Маруна цинерарієлиста.

694 МАСЛИНА ЄВРОПЕЙСЬКА маслина европейская Olea еигораеа — вічнозелене дерево родини маслинових. Листки супротивні, майже сидячі, цілісні, ланцетні або видовжено-яйцевидні, цілокраї, 5—10 см завдовжки, зверху темно-зелені, зісподу залозисто-сріб-лясті. Квітки правильні, дво- або одностатеві, в китицях, які розміщені супротивно в пазухах листків; віночок білуватий, зрослолис-тий, з довгою трубочкою і чотири-роздільним відгином. Плід — кістянка. Цвіте у травні—червні. Плоди достигають у вересні— жовтні. Поширення. Маслина європейська походить із Східного Середземномор'я. На півдні Криму її вирощують як плодову і декоративну рослину. Сировина. Для лікарських потреб заготовляють стиглі плоди (Fruc-tus Oleae) і листя (Folia Oleae). Листя використовують свіжим або сушать.

Хімічний склад. Плоди маслини європейської містять жирну олію (до 70 % ), антоціани, фенолкарбонові кислоти (кавова, пірокатехінова), пектинові речовини, катехіни, каротиноїди, токофероли та інші речовини. До складу жирної олії входять гліцериди олеїнової (до 80%), пальмітинової (до 10%), стеаринової (5—8%), лінолевої, арахінової та інших кислот. У листі є глікозиди, органічні кислоти, маніт, гіркі й дубильні речовини, флавоноїди, ефірна олія та інші речовини. Фармакологічні властивості і використання. З плодів маслини європейської добувають медичну, харчову і технічну олію. Прованська олія (Oleum Olivarum) застосовується при гіперацидному гастриті, виразковій хворобі шлунка, жовчнокам'яній хворобі, при отруєннях (вживають поперемінно з теплою водою і з теплим молоком), як легкий проносний засіб при запорах, як основа для лініментів та інших галенових препаратів та як розчинник для препаратів, які використовують у вигляді ін'єкцій (камфора, препарати статевих гормонів та їхніх аналогів тощо). Як зовнішній засіб олію використовують при потертостях, укусах бджіл, ос і джмелів. Прованська олія має високі харчосмакові якості, вживається в їжу і для виготовлення особливо цінних консервів. Технічну олію використовують у миловарінні тощо. Плоди споживають консервованими і засоленими. В народній медицині настої з свіжого або сухого листя рослини користуються репутацією ефективного гіпотензивного засобу. Настій із свіжого листя діє ефективніше, ніж із сухого. Гіпотензивні властивості екстрактів із листя маслини підтверджено експериментальними спостереженнями. Введення екстракту всередину зумовлює у дослідних тварин зниження артеріального тиску, підвищення діурезу, уповільнення перистальтики кишечника, порідшання і поглиблення дихання. З готових аптечних препаратів використовують цистенал (див. статтю Марена красильна), холагол (виробляють в ЧССР) і оліметин. Останній застосовують як жовчо- і сечогінний, спазмолітичний та протизапальний засоби при лікуванні і для профілактики нирковокам'яної і жовчнокам'яної хвороби. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — прованську олію по 60 мл на прийом для видалення каменів із жовчного міхура; настій (100 листків маслини прив'ялюють, подрібнюють, заварюють 1,5 л окропу, настоюють 1 добу, проціджують) по третині склянки 3 рази на день за ЗО хвилин до їди як гіпотензивний засіб (курс лікування — 2—3 тижні); одну ча-