| лому приміщенні з доброю вентиляцією.
Штучне сушіння пелюсток проводять при температурі до 35 °С, головок —
при температурі до 70 °С. Готову сировину зберігають у добре закупорених
банках у сухому місці, захищеному від прямого сонячного проміння. Рослина неофіцинальна. Пелюстки офіцинальні в 12 країнах світу. Раніше вони входили і до складу вітчизняної фармакопеї (І—III видання). Хімічний склад. Квітки маку місить близько 0,05 % алкалоїдів (крптизин, реадин, реагенін, хлорид N-метилстилопіну, глауцин та ін.), вітамін С, антоціани (похідні пеларгонідину й ціанідину, 3-біозид пеларгонідину та ну-дикаулін), слиз, пектин, смолисті речовини та солі заліза і магнію. В головках є алкалоїди (коптизин, реадин, сангвінарин, папа-веррубіни), вітамін Е, вищі жирні кислоти (пальмітинова, стеаринова, лінолева). Фармакологічні властивості і використання. Мак дикий заспокійливо діє на центральну нервову систему, має легкі снотворні й болетамувальні властивості, виявляє пом'якшувальну, обволікаючу, мокротовидільну, потогінну та кровоспинну дію. Настій пелюсток використовують проти кашлю, при бронхітах, трахеїтах і ларингітах, від безсоння, у випадку серцебиття, для лікування діареї й дизентерії, при болях у черевній порожнині та у разі мимовільного сечовипускання. Для місцевого лікування пелюстки маку використовують у вигляді порошку (як кровоспинний засіб) або лосьйону. Відвар головок найчастіше вживають при гострому кашлі (особливо у дітей), серцебитті, болях в черевній порожнині та у випадку нерегулярних і мізерних місячних. Заслуговують на увагу анти-бластичні властивості маку. Протипухлинну дію виявляють екстракти з насіння цієї рослини, про що свідчать експериментальні й клінічні спостереження японських вчених. У деяких країнах (Японія, Єгипет, Чілі, Марокко) плоди маку застосовують при онкологічних захворюваннях органів черевної порожнини, при саркомі, кондиломі та при зовнішніх формах раку. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій пелюсток (1 столова ложка сировини на 500 мл окропу, варять 10 хвилин) по чверті склянки 4 рази на день до їди; відвар головок (1 чайна ложка сировини на 500 мл окропу, варять 10 хвилин) по чверті склянки 4 рази на день до їди; настій 1 столової ложки суміші (порівну) пелюсток маку дикого, трави вероніки лікарської, листя підбілу звичайного і квіток калачиків лісо- |
вих на 2 склянках окропу приймають по 1
столовій ложці 5—6 разів на день при коклюші і бронхіті; 15 г суміші
пелюсток маку дикого і коріння бедринцю ломикаменевого у співвідношенні
2 : 1 заливають у термосі 2 склянками окропу, настоюють ніч, а вдень
п'ють по великому ковтку щогодини як засіб, що заспокоює кашель; 40 г
суміші пелюсток маку дикого, квіток бузини чорної, липи серцелистої,
дивини густоквіткової, калачиків лісових, підбілу звичайного і гречки
звичайної та трави медунки лікарської у співвідношенні 3:2:2: : 3 : 3 : 2 : 2 : 3 заливають у термосі 1 л окропу, настоюють ніч, а вдень п'ють по чверті склянки щогодини при сильному простудному кашлі та як сильний потогінний засіб; сироп із пелюсток маку (50 г сировини заливають 2 склянками окропу, додають 1 г виннокам'яної або лимонної кислоти, витримують 4 години, фільтрують, розчиняють у фільтраті 650 г цукру і варять сироп) дають дітям по 1 чайній ложці 5—6 раз на день при кашлі. ЗОВНІШНЬО — спорошковані пелюстки для присипання ран, які кровоточать; настій пелюсток (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 1 годину, охолоджують, проціджують) використовують як лосьйон для протирань обличчя при сухій шкірі та зморшках. Мак дикий — отруйна рослина. Передозування небезпечне! |
