667 ЛЬОНОК ЗВИЧАЙНИЙ, чистик пісковий, льнянка обыкновенная Linaria vulgaris — багаторічна трав'яниста рослина родини ранникових. Стебло прямостояче, просте або розгалужене, густо облистнене, ЗО—90 см заввишки. Листки прості, цілокраї, лінійно-ланцетні або майже лінійні, гострі, при основі звужені, сидячі, 2—6 см завдовжки, з загорнутими краями. Квітки двостатеві, неправильні, в густих верхівкових китицях,- віночок- з довгою шпоркою, блідо-жовтий, двогубий, з червонувато-оранжевою волосистою випуклістю на нижній губі. Плід — довгаста вдвоє довша за чашечку коробочка. Цвіте у травні — серпні. Поширення. Льонок звичайний трапляється по всій території України (крім півдня Степу і Північного Криму) як бур'ян на полях, по межах, біля доріг, на схилах, серед чагарників. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву льонку (Herba Linarіае), яку збирають в період цвітіння рослини, зрізуючи облистнену частину стебла, і сушать у затінку на відкритому повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої сировини виходить 20 %. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава льонку містить алкалоїд d.l-пеганін, флавоноїдні глікозиди лінарин, пектолінарин, неолінарин, ацетилпек-толінарин, ціанідиновий глікозид антиренінхлорид, іридоїд ауку-бін, пектинові й смолисті речовини, слиз, фітостерин, холін, каротин (18 мг% ) та аскорбінову (у свіжому листі — до 170 мг%), фолієву, лимонну і яблучну органічні кислоти. Фармакологічні властивості і використання. Комплекс хімічних речовин, що містяться в льонку звичайному, забезпечує йому багатобічні терапевтичні властивості. Експериментальними спостереженнями встановлено, що алкалоїд пеганін знижує артеріальний тиск, збільшує наповнення пульсу, уповільнює серцеві скорочення, підвищує тонус і збільшує амплітуду скорочень гладеньких м'язів кишечника і матки та виявляє жовчогінну й послаблюючу дію. Застосування пеганіну в клінічних умовах дає позитивні наслідки при лікуванні хворих з атонією, парезами й паралітичною кишковою непрохідністю, розвиненою внаслідок тяжких оперативних втручань, та хворих на прогресуючу м'язову дистрофію й міопатію. Рідкий спиртовий екстракт льонку має легкі проносні властивості

й дає добрий терапевтичний ефект при атонії кишок, метеоризмі й тривалих запорах. Спиртовий екстракт виявляє й сечогінні властивості. У побуті льонок звичайний приймають усередину у вигляді настою при задишці, головному болі з блюванням (симптомокомп-лекс Меньєра), при жовтяниці різного походження, запаленні жовчних шляхів, метеоризмі, запорах, хронічному коліті й геморої, від глистів, для лікування енурезу й запалень сечового міхура, у разі запалення й гіпертрофії простати, при затримці менструацій та при хронічних шкірних хворобах. Місцево відвар льонку звичайного застосовують при геморої, фурункульозі, виразках, вуграх, гноячках і висипах. Виготовлену з трави льонку мазь використовують для лікування геморою (змащений маззю кусок марлі вводять у задній прохід на 4—5 годин), екземи та лишаїв. У гомеопатії льонок звичайний застосовують у вигляді есенції при діареї та енурезі. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави II столову ложку сировини настоюють 2 години на двох склянках окропу) по півсклянки 3 рази на день до їди; екстракт льонку рідкий готують на 40 % -ному спирті у співвідношенні 1:1, приймають по 1—3 чайні ложки на ніч як проносний легкий засіб; столову ложку суміші трави льонку звичайного, квіток цмину піскового і приймочок кукурудзи звичайної у співвідношенні 1,5 : 1,5: 1 настоюють 10 хвилин на склянці окропу і п’ють по чверті склянки 3 рази на день при жовтяниці. ЗОВНІШНЬО — відвар трави

(20 г сировини на 500 мл води або молока, кип'ятити 20—25 хвилин) для обмивань і компресів; відвар трави (10 г сировини на 200 мл окропу) для клізм при свербінні в задньопро-хідному отворі; мазі для лікування геморою та шкірних хвороб: а) 2 частини сухої трави льонку звичайного обприскують 1 частиною 70% -ного спирту, витримують кілька годин у закритій посудині в теплому місці, додають 10 частин свинячого смальцю, нагрівають у відкритій посудині на водяній бані, поки весь спирт не випарується, проціджують і віджимають; б) 2 частини свіжої трави нагрівають з 5 частинами свинячого смальцю до повного випаровування води, проціджують і відтискують. Притаманні льонкові звичайному токсичні властивості змушують бути обережними при вживанні його всередину.