ноїдів та органічних кислот (гліколова і гліцеринова). Загально-зміцнюючі властивості пояснюються наявністю значної кількості хлорофілу, який, як встановлено експериментально, виявляє стимулюючу й тонізуючу дію, активізує основний обмін речовин, посилює діяльність серцево-судинної системи і дихального центру, стимулює грануляцію та епітелізацію уражених тканин. Крім того, препарати з кропиви дводомної збільшують кількість еритроцитів і нормалізують склад крові (кровотворна дія заліза), зменшують кількість цукру в крові, виявляють протизапальну дію, підвищують регенерацію слизових оболонок шлунково-кишко-вого тракту, мають судинозвужувальний вплив, сприяють нормалізації порушеного менструального циклу. Хімічний склад кропиви дає змогу віднести її й до вітамінних засобів. Застосовують кропиву переважно як кровоспинний засіб (при легеневих, кишкових, маткових, гемороїдальних та інших кровотечах). Поряд з цим препарати з листя кропиви є ефективним засобом при атеросклерозі, залізодефіцитній анемії, холециститах, гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, розладах травлення, цукровому діабеті, гіповітамінозі та гіпогалактії. Як сечогінний засіб препарати кропиви показані при нирковокам'яній хворобі, асциті, набряках і ревматизмі. Кропива дводомна входить до складу шлункових чаїв, проносних чаїв і вітамінних чаїв, до складу препарату алахол, який використовують при гепатитах, холециститах і хронічних запорах. До складу лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого листя рослини. Препарати з кропиви дводомної застосовують у дерматології й косметиці. Всередину настій з листя кропиви вживають при комплексному лікуванні вугрів. Відваром листя на розведеному водою оцті (приготування див. у статті Кропива жалка) миють голову при круговій або гніздовій плішивості, себореї, облисінні, передчасному посивінні. В разі облисіння й передчасного посивіння терапевтичний ефект можна посилити одночасним прийманням всередину настою з листя кропиви. Свіжим соком лікують рани, варикозні виразки й запрілості (див. статтю Кропива жалка). Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя кропиви (10 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по половині або чверті склянки 3—5 раз на день до їди; екстракт кропиви рідкий (Extractum Urticae fluidum) по 25—ЗО крапель 3 рази

на день за ЗО хв до їди; свіжий сік кропиви по 1 чайній ложці 3 рази на день; відвар суміші (порівну) коріння 1 насіння кропиви (40—50 г суміші на 400 мл окропу, варити, поки не залишиться половина рідини) по 3 столові ложки 4—5 раз на день; порошок з насіння кропиви приймають по 2—3 г на прийом (запиваючи водою) 3 рази на день; столову ложку суміші кори крушини ламкої (60 г), листя кропиви дводомної (20 г) і трави деревію звичайного (20 г) варять 10 хвилин у двох склянках води і п'ють по половині чи одній склянці на ніч для поліпшення травлення; столову ложку суміші листя кропиви дводомної (50 г), коріння кропиви дводомної і солодки голої (по 30 г) настоюють 15—20 хвилин на склянці окропу і п'ють по 1 склянці 2 рази на день при хронічному запаленні нирок; розтерту на порошок суміш насіння кропиви дводомної (50 г), спор плауна булавовидного (20 г) і цукру (ЗО г) приймають по 1 чайній ложці 3 рази на день при нирковокам'яній хворобі; розтерту на порошок суміш (порівну) листя кропиви дводомної, шавлії лікарської і подорожника ланцетолистого вживають по 1 чайній ложці 3 рази на день при хронічному гепатохолециститі; салат: помите молоде листя кропиви дводомної занурюють на 5 хвилин в окріп, відкидають на сито, подрібнюють, додають оцту, прикрашають кусочками вареного яйця і заправляють вершками (на 150 г кропиви беруть одне яйце, 20 г вершків, сіль та оцет). ЗОВНІШНЬО — при м'язовому і суглобовому ревматизмі нажалюють болісні місця кропивою. Вживання препаратів кропиви дводомної всередину протипоказане при гінекологічних кровотечах у хворих з поліпами і різними пухлинними захворюваннями яєчників і матки. Існує думка (експериментально підтверджена), що гемостатичні властивості має свіже листя кропиви або сік, сухе ж листя кровоспинної дії не виявляє (Акопов, 1981).

579 КРОПИВА ЖАЛКА, кропива мала; крапива жгучая Urtica urens однодомна однорічна трав'яниста, вкрита жалкими волосками, рослина родини кропивових. Стебло прямостояче, чотиригранне, 15— 60 см заввишки. Листки супротивні, цілісні, еліптичні або яйцевидні, гострі, по краю гострозуб-часті, 4—5 см завдовжки. Квітки світло-зелені, дрібні, одностатеві, зібрані в переривчасті пазушні волоті (суцвіття не довші за черешки листків, у пазухах яких вони містяться); оцвітина чотирироз-дільна, Плід — сім'янка. Цвіте у травні — вересні. Поширення. Кропива жалка росте по всій території України на берегах річок, як бур'ян по городах, у садах, поблизу житла, серед чагарників.