ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка
Поширення. Росте по всій території України в листяних і мішаних лісах. Вирощують його у парках і вуличних насадженнях.

Сировина. Використовують сік і молоде листя. Ця сировина не заготовляється і аптеками не відпускається.

Хімічний склад ще недостатньо вивчено. Сік містить цукор (1,4 % ) і каучук (1,1%), листки — дубильні речовини, каучук, алкалоїди, каротин (13,2 мг% ), аскорбінову кислоту (до 268 мг% ) тощо.

Фармакологічні властивості і використання. Препарати. К. з. використовують лише в народній медицині. Вони виявляють антисептичні, протизапальні, знеболювальні, ранозагоювальні, сечогінні та жовчогінні властивості. Свіжий сік п'ють як загально-зміцнюючий засіб, при радикулітах, з нього приготовляють квас та інші напої. Настій або відвар молодого листя вживають як тонізуючий засіб, при жовтяниці, нирковокам'яній хворобі та для лікування цинги, а в німецькій народній медицині — як засіб, що посилює статеву діяльність у чоловіків.

Лікарські форми і застосування.

ВНУТРІШНЬО — настій листя (1 столова ложка свіжого або сухого листя на склянку окропу), пити охолодженим по чверті склянки 3—4 рази на день; настойку листя (20 г листя на 100 мл 40 % -ного спирту) по 20— 30 крапель 3 рази на день перед їдою.
 
526

КЛОПОГОН ДАУРСЬКИЙ

багаторічна трав'яниста полікарпічна дводомна рослина родини жовтецевих. Те саме, що й циміцифуга даурська.


527
ключики

багаторічна ранньовесняна трав'яниста рослина родини первоцвітах. Те саме, що й первоцвіт весняний.
 

528

КМИН ЗВИЧАЙНИЙ

тмин обыкновенный С arum carvi —

дворічна трав'яниста рослина родини селерових (зонтичних). Стебло голе, від середини розгалужене, ЗО—80 см заввишки. Листки чергові, довгасті, 2—3-перисті, кінцеві частки у них лінійні, закінчуються коротким м'яким вістрям. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, білі або рожеві, у складних зонтиках. Плід — двосім'янка. Цвіте у червні — липні. Плоди дозрівають у липні — серпні.

Поширення. Росте по всій території України на луках, узліссях, лісових галявинах, по балках. Вирощується як ефіроолійна рослина.

Заготівля і зберігання. Використовують плоди (Fructus Carvi), зібрані, коли плоди перших зонтиків уже побуріли, а решта ще зелені. Заготівлю краще проводити зранку або ввечері, щоб запобігти обсипанню зрілих плодів. Зрізані рослини зв'язують у снопики і ставлять під намет для достигання. Потім їх обмолочують і відділяють плоди на віялках або решетах. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 3 роки. Сировина відпускається аптеками.

Хімічний склад. Плоди К. з. містять флавоноїди (кверцетин і кемпферол), жирну олію, дубильні речовини та 3—7 % ефірної олії, до складу якої входять карвон, лимонен, карвакрол, ди-гідрокарвон, дигідрокарвеол та інші терпеноїди.

Фармакологічні властивості і використання. Плоди К. 3. виявляють бактерицидну, спазмолітичну, анестезуючу, відхаркувальну, проносну і жовчогінну дію, вони збільшують потовиділення й діурез. Використовують К. з. для поліпшення травлення, при атонічних запорах, метеоризмі, хронічних холециститах, як знеболюючий засіб при аль-гоменореї та як засіб, що сприяє виділенню молока у матерів-го-дувальниць. Плоди К. з. входять до складу вітрогінного чаю, шлункового чаю та заспокійливого чаю. Всю рослину використовують у їжу.

Лікарські форми і застосування.

ВНУТРІШНЬО — кминна олія (Oleum Carvi) по 1—3 краплі на грудочці цукру тричі на день; кминна вода (Aqua Carvi) по 1 чайній ложці при кишкових кольках у дітей; настій насіння (20 г подрібненого насіння на 200 мл окропу) по половині — третині склянки 2—3 рази на день до їди (як вітрогінний засіб приймають після їди). ЗОВНІШНЬО — розчин кминної олії в соняшниковій олії (2:100) для розтирання грудей при прЬстудних захворюваннях і проти шкірних паразитів.
 

клён остролистный тмин обыкновенный

Наступна сторінка