Поширення. Росте по всій території України
в листяних і мішаних лісах. Вирощують його у парках і вуличних
насадженнях.
Сировина. Використовують сік і молоде листя. Ця сировина не
заготовляється і аптеками не відпускається.
Хімічний склад ще недостатньо вивчено. Сік містить цукор (1,4 % ) і
каучук (1,1%), листки — дубильні речовини, каучук, алкалоїди, каротин
(13,2 мг% ), аскорбінову кислоту (до 268 мг% ) тощо.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати. К. з.
використовують лише в народній медицині. Вони виявляють антисептичні,
протизапальні, знеболювальні, ранозагоювальні, сечогінні та жовчогінні
властивості. Свіжий сік п'ють як загально-зміцнюючий засіб, при
радикулітах, з нього приготовляють квас та інші напої. Настій або відвар
молодого листя вживають як тонізуючий засіб, при жовтяниці,
нирковокам'яній хворобі та для лікування цинги, а в німецькій народній
медицині — як засіб, що посилює статеву діяльність у чоловіків.
Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій листя (1 столова ложка свіжого або сухого листя на
склянку окропу), пити охолодженим по чверті склянки 3—4 рази на день;
настойку листя (20 г листя на 100 мл 40 % -ного спирту) по 20— 30
крапель 3 рази на день перед їдою.
|
526 КЛОПОГОН ДАУРСЬКИЙ
багаторічна трав'яниста полікарпічна дводомна рослина родини жовтецевих.
Те саме, що й циміцифуга даурська.
527
ключики
багаторічна ранньовесняна трав'яниста рослина родини первоцвітах. Те
саме, що й первоцвіт весняний.
|
528 КМИН ЗВИЧАЙНИЙ
тмин обыкновенный С arum carvi —
дворічна трав'яниста рослина родини селерових (зонтичних). Стебло голе,
від середини розгалужене, ЗО—80 см заввишки. Листки чергові, довгасті,
2—3-перисті, кінцеві частки у них лінійні, закінчуються коротким м'яким
вістрям. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, білі або рожеві, у
складних зонтиках. Плід — двосім'янка. Цвіте у червні — липні. Плоди
дозрівають у липні — серпні.
Поширення. Росте по всій території України на луках, узліссях, лісових
галявинах, по балках. Вирощується як ефіроолійна рослина.
Заготівля і зберігання. Використовують плоди (Fructus Carvi), зібрані,
коли плоди перших зонтиків уже побуріли, а решта ще зелені. Заготівлю
краще проводити зранку або ввечері, щоб запобігти обсипанню зрілих
плодів. Зрізані рослини зв'язують у снопики і ставлять під намет для
достигання. Потім їх обмолочують і відділяють плоди на віялках або
решетах. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк
придатності — 3 роки. Сировина відпускається аптеками.
Хімічний склад. Плоди К. з. містять флавоноїди (кверцетин і кемпферол),
жирну олію, дубильні речовини та 3—7 % ефірної олії, до складу якої
входять карвон, лимонен, карвакрол, ди-гідрокарвон, дигідрокарвеол та
інші терпеноїди.
Фармакологічні властивості і використання. Плоди К. 3. виявляють
бактерицидну, спазмолітичну, анестезуючу, відхаркувальну, проносну і
жовчогінну дію, вони збільшують потовиділення й діурез. Використовують
К. з. для поліпшення травлення, при атонічних запорах, метеоризмі,
хронічних холециститах, як знеболюючий засіб при аль-гоменореї та як
засіб, що сприяє виділенню молока у матерів-го-дувальниць. Плоди К. з.
входять до складу вітрогінного чаю, шлункового чаю та заспокійливого чаю.
Всю рослину використовують у їжу.
Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — кминна олія (Oleum Carvi) по 1—3 краплі на грудочці цукру
тричі на день; кминна вода (Aqua Carvi) по 1 чайній ложці при кишкових
кольках у дітей; настій насіння (20 г подрібненого насіння на 200 мл
окропу) по половині — третині склянки 2—3 рази на день до їди (як
вітрогінний засіб приймають після їди). ЗОВНІШНЬО — розчин кминної олії
в соняшниковій олії (2:100) для розтирання грудей при прЬстудних
захворюваннях і проти шкірних паразитів.
|