протицинготний, протизапальний, антисептичний, в'яжучий, жовчогінний, сечогінний і протиглисний засіб. Вживають рослину переважно свіжою. Листя рослини додають до салатів, ним посипають яєшню, бутерброди з ковбасою, паштетами, сиром тощо. Це не тільки надає стравам приємного кислуватого присмаку, а й робить їх кориснішими рано навесні, коли організм перебуває в стані гіповітамінозу, при атеросклерозі, захворюваннях шкіри внаслідок порушення обміну речовин, при печії, порушеннях травлення, жовтяниці, нефриті, хворобах сечового міхура, надмірних місячних, при отруєнні важкими металами ; Свіже подрібнене листя прикладають до фурункулів, гнійних ран, наривів, золотушних та інших виразок. Свіжий сік рослини або настій трави використовують у тих самих випадках, що й свіже листя, але значно рідше. Є вказівки на терапевтичний ефект свіжого соку рослини при карциноматозних виразках, при раку губи, раку шлунка (в першому і другому випадках місцеве лікування поєднували з прийманням соку всередину). Свіжа трава, зібрана в період квітування рослини, використовується в гомеопатії. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя (1 столова ложка свіжого подрібненого листя на 400 мл окропу, настоюють 2 години) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — настій подвійної міцності для полоскань, обмивань і примочок. Надмірне і тривале вживання квасениці звичайної може спричинити подразнення нирок. Рекомендується обмежувати вживання трави квасениці хворим на щавлевокислий діатез та з підвищеним протитромбі-новим індексом, при схильності до судоми.

499 КВАСНИЦЯ гілляста листопадна колюча кущова рослина родини барбарисових. Те саме, що й барбарис звичайний. 500 КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА фасоль обыкновенная Phaseolus vulgaris — однорічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, розгалужене, невитке, ЗО—80 см заввишки (кущова форма). Листки довгочерешкові, трійчасті. Квітки білі, рожеві або лілові, в пазушних китицях. Плід — біб. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Походить з Південної або Центральної Америки. На Україні вирощують як харчову рослину. Сировина. Використовують лушпиння («стручки») — стиглі пожовтілі оплодні (Cortex fructus Phaseoli vulgaris). РосАина нео-фіцинальна. Хімічний склад. Оплодні містять бетаїн, аргінін, лізин, триптофан, тирозин, лейцин, аспарагін, холін, геміцелюлозу (45—50% ) та макро- і мікроелементи (кремній, мідь, кобальт, нікель). У стиглому насінні (зерні) є білок (20—30% ), вуглеводи (50—60% ), жири (до 3,6%), клітковина, вітаміни групи В, аскорбінова кислота, калій, фосфор, мідь, цинк тощо. Фармакологічні властивості і використання. Препарати з квасолевого лушпиння мають дермо-тонічні, сечогінні, антибіотичні та гіпоглікемічні властивості й використовуються для лікування хронінних дерматозів, гіпертонії, ревматизму, запалень нирок, легких форм цукрового діабету та набряків, спричинюваних захворюваннями нирок. Страви з К. з. (особливо у вигляді пюре) корисно вживати при гіпацид-них гастритах, атеросклерозі й порушеннях ритму серцевої діяльності.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар лушпиння (15— 20 г подрібненого сухого лушпиння на 1 л води, кип'ятять 3—4 години) — добова доза 500 мл, пити ковтками. При сечових каменях суміш квасолевого лушпиння, листя чорниці звичайної, квіток терну звичайного, трави деревію звичайного, хвоща польового та звіробою звичайного у співвідношенні 3:3:3:3:6:6 готують як настій (1 столова ложка на 1 склянку холодної води, настоюють б годин, доводять до кипіння) і вживають протягом дня 1 склянку за кілька разів. При цукровому діабеті: суміш лушпиння квасолі, листя чорниці, соломи вівса звичайного і сім'я льону звичайного у співвідношенні 2:2:2:1 готують як відвар (3 столові ложки на 3 склянки окропу, варити 20 хв) і п’ють по 3 столові ложки тричі на день; суміш листя чорниці звичайної і кропиви дводомної, квасолевого лушпиння і коріння кульбаби лікарської у співвідношенні 1:1:1:1 готують як відвар (1 столова ложка на 1 склянку окропу, варять 20 хв, настоюють 20 хв, проціджують) і цриймають по 1 склянці 3—4 рази на день перед їдою; суміш лушпиння квасолі, листя м'яти перцевої та кукурудзяних стовпчиків з приймочками у співвідношенні 7:1:2 готують як настій (3 столові ложки на 3 склянки окропу, варять 5—7 хв, настоюють 10 хв, проціджують) і приймають по півсклянки тричі на день; суміш квасолевого лушпиння, коренів лопуха справжнього й листя чорниці звичайної у співвідношенні 1:1:1 готують як настій (60 г на 1 л води, настоюють 12 годин, кип'ятять 5 хв, настоюють ще 1 годину, проціджують) і приймають по три чверті склянки 5 раз на день через ЗО хв після їди.