494 КАТАРАНТУС РОЖЕВИЙ
багаторічна вічнозелена напівкущова рослина родини барвінкових. Те саме,
що й барвінок рожевий.
495
КАТРАН СТЕВЕНА
катран Стевена Crambe steveniana — багаторічна трав'яниста рослина
родини капустяних (хрестоцвітих). Стебло прямостояче, галузисте, 60—100
см заввишки. Листки тонкі, голі, двічіперисто-роздільні, з вузькими
гострими частками. Квітки двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, зібрані в
китиці; пелюстки білі, 5—5,5 мм завдовжки і близько 4 мм завширшки. Плід
— чотиригранний стручечок. Цвіте у травні, червні. Поширення. В дикому
стані росте на степах і глинистих схилах у передгірних районах Криму і
на Керченському півострові. На півдні республіки вирощують як овочеву
рослину.
Заготівля і зберігання. Використовують (свіжими або консервованими)
корені рослини, які копають у кінці першої (якщо вони досягли більше 2
см у діаметрі) або другої вегетації. На третій рік рослина утворює
квітконосний пагін і після дозрівання насіння відмирає з KqpeHeM.
Зберігають корені в холодильниках, траншеях, підвалах, овочесховищах;
заморожені корені після відтаювання зберігають свої смакові якості.
Хімічний склад. Корені містять крохмаль і цукри та гірчичні глікозиди.
Фармакологічні властивості і використання. Корені катрану мають
фітонцидні властивості, підвищують апетит, покращують травлення. В
народній медицині їх використовують при розладі шлунка, як
протицинготний засіб та як замінник гірчичників. Вживають корені катрану
свіжими і переробленими (салати, соуси, як пряні добавки в соліннях і
маринадах).
|
496 КАЧИМ ВОЛОТИСТИЙ
багаторічна трав'яниста з виглядом кулястого куща рослина родини
гвоздикових. Те саме, що й лещиця волотиста.
497
КАШТАН КІНСЬКИЙ
високе (до 25 м заввишки) листопадне дерево родини гіркокаш-танових. Те
саме, що й гіркокаштан звичайний.
|
498 КВАСЕНИЦЯ ЗВИЧАЙНА,
заячий квас, заячий щавель; кислица обыкновенная Oxalis acetosella —
багаторічна трав'яниста безстеб-ла рослина родини квасеницевих. Має
тонке розгалужене повзуче кореневище, на кінці якого розвиваються
безлисті квітконосні пагони 6—12 см заввишки. Листки довгочерешкові,
трійчасті, в пучках; листочки оберненосерцевид-ні. Квітки правильні,
двостатеві п'^тичленні, одиничні; пелюстки оберненояйцевидні, білі, з
рожевими або ліловими жилками, 12—
15 мм завдовжки і 6—8 мм завширшки. Плід — коробочка. Цвіте у травні —
червні.
Поширення. Квасениця звичайна трапляється у вологих тінистих, переважно
листяних лісах, по чагарниках у лісових районах та в західній частині
Правобережного Лісостепу.
Сировина. З лікувальною метою використовують свіжу або суху траву (Herba
Oxalidis acetosella), зібрану під час цвітіння рослини. Рослина
неофіцинальна. Хімічний склад. У траві квасениці звичайної є аскорбінова
кислота (до 150 мг% ), каротин, рутин, вільні органічні кислоти (щавлева
—0,08—0,84% , яблучна, янтарна та інші) та їхні солі, а також флавоноїд
орієнтин. Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині
квасениця звичайна дуже популярна. Її використовують як
|