414 ЗВІРОБІЙ ЗВИЧАЙНИЙ, божа крівця, заяча крівця, кривавник, стокрівця; зверобой продырявленный Hypericum perforatum — багаторічна трав'яниста рослина родини звіробійних. Стебло прямостояче, голе, вгорі розгалужене, круглясте або з двома підвищеними лініями, ЗО—60 см заввишки. Листки супротивні, сидячі, цілокраї, видовженоовальні, тупі, з просвітчастими крапчастими залозками. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, зібрані в щитковидну волоть або нещільну китицю; пелюстки золотаво-жовті видовженоовальні, з чорними крапками. Плід — коробочка. Цвіте з червня до вересня. Поширення. Рослина трапляється по всій території України на відкритих сухих місцях, на схилах, по чагарниках.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Hyperici perforati), зібрану на початку цвітіння рослини. Зрізують вкриті листям верхівки стебел з суцвіттями, які потім зв'язують невеликими пучками і сушать, розвісивши їх у закритих від сонця приміщеннях або на горищі. Штучне сушіння проводять при температурі до 40°. Сушіння вважається закінченим, коли стебла стають ламкими. Сухої сировини виходить 28—29 % . Зберігають у сухому, захищеному від світла приміщенні. Строк придатності — 3 роки. Сировина відпускається аптеками. Хімічний склад. Трава рослини містить дубильні речовини (10— 12 % ), флавоноїди (гіперозид, рутин, кверцитрин, мірицетин, лей-коантоціани), сапоніни, барвники (гіперицин — 0,1—0,4 % , псевдогі-перицин, гіперин, франгулаемоди-нантранол), ефірну олію (0,2— 0,3 % ), смолисті речовини (17 % ), каротин і аскорбінову кислоту. Фармакологічні властивості і використання. Найчастіше звіробій звичайний використовують при хворобах травного тракту. Пояснюється це тим, що його препарати зменшують спазми кишок та 'жовчних шляхів, нормалізують видільну функцію шлункових залоз, розширюють кровоносні судини, посилюють кровообіг, виявляють протизапальну дію на слизові оболонки травного тракту, в'яжучу та бактеріостатичну дію. Застосування звіробою звичайного показане і дає добрий терапевтичний ефект при дискінезіях жовчних шляхів, гепатитах, застої жовчі в жовчному міхурі, холе-

циститах, жовчнокам'яній хворобі (у початковій стадії), гіпоацид-ному гастриті, метеоризмі, гострих і хронічних колітах, простих і кривавих проносах та геморої. Як сечогіні/ій засіб звіробій використовують при нирковокам'яній хворобі (у початковій ст&дії) та при зниженні фільтраційної здатності нирок. Настойка трави звіробою виявилася ефективною при інвазії гостриками (гіменолепідоз і ентеробіоз). Препарати звіробою знімають спазм кровоносних судин (особливо капілярів), поліпшують венозний кровообіг і кровопостачання деяких внутрішніх органів, виявляють капілярозміц-нюючу дію. В ряді випадків звіробій призначають при порушеннях периферичного кровообігу з явищами застою, при мікроцйркуля-торних розладах. Особливістю цієї рослини є її здатність підвищувати чутливість шкіри до ультрафіолетового проміння. Фотосенсибілізуючі властивості рослини пов'язують з наявністю в ній гіперицину й використовують при лікуванні вітиліго. Препарати звіробою ефективні й при розладах нервової системи, нейродистонії, мігрені та при нічному нетриманні сечі у дітей. При місцевому застосуванні звіробою з особливою силою проявляється його протизапальна, в'яжуча і бактеріостатична властивості. Так, звіробійну олію з успіхом використовують при опіках, гінгівітах, пітиріазі обличчя (Pityriasis simplex faciei), виразці гомілки та для гоєння ран. У стоматології настій і настойку трави звіробою використовують для полоскання ротової порожнини і змазувань ясен при неприєм-