398 ЗАЛІЗНЯК БУЛЬБИСТИЙ зопник клубненосный Phlomis tuberosa — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло прямостояче, ЗО—100 см заввишки, голе, фіолетово-пурпурове, чотиригранне, вгорі розгалужене, з нечисленними спрямованими вгору гілками. Листки супротивні; прикореневі й нижні стеблові — черешкові, трикутно-серцевидні, ве-ликозарубчасті, зісподу сірувато-опушені; верхні — сидячі, яйцевидно-ланцетні, розсіяноопушені або майже голі. Квітки неправильні, брудно-рожеві, зібрані в 10— 16-квіткові кільця. Плід — з чотирьох горішків. Цвіте у червні — липні. Поширення. Росте по всій території України (крім гірських районів та Північного Полісся) на лісових галявинах, узліссях, степових схилах.

Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава містить алкалоїди, дубильні речовини, аскорбінову кислоту, ефірну олію, мікро- й макроелементи (залізо, магній, цинк, мідь, марганець, нікель, титан). У кореневих бульбах є сапоніни. Фармакологічні властивості і використання та Лікарські форми і застосування — так, як у статті Залізняк колючий. Кореневі бульби — корисний і поживний харчовий продукт. їх споживають вареними, печеними і смаженими. Зберігають бульби сирими, як картоплю, або сушать. З сухих бульб одержують борошно, придатне для млинців, оладок тощо.

399 ЗАЛІЗНЯК ГОСТРОКІНЦЕВИЙ — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Те саме, що й залізняк колючий. 400 ЗАЛІЗНЯК КОЛЮЧИЙ, козачий залізняк, залізняк гострокінцевий; зопник колючий Phlomis pungens багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло трав'янисте, чотиригранне, прямостояче, білоповстисте, галузисте, ЗО— 80 см заввишки. Листки супротивні, видовженоланцетні або ви-довженояйцевидні, зісподу — тон-косіроповстисті; нижні — довго-черешкові, верхні — сидячі. Квітки неправильні, рожеві, зібрані в три — десятиквіткові кільця. Плід — з чотирьох горішків. Цвіте у червні — липні. Поширення. Росте на степових місцях і кам'янистих відслоненнях у південній частині Лісостепу і в Степу. Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння залізняка. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад потребує вивчення. Відомо, що трава містить ефірну олію. Фармакологічні властивості і використання. Експериментально доведено, що настій трави 3. к. викликає значне звуження судин. Токсичної дії рослини не виявлено. Як свідчить М. І. Соломченко на підставі клінічних спостережень, при тривалому вживанні настою залізняка хворими на хронічний гастрит у них нормалізується кислотність шлункового соку (при секреторній недостатності кислотність соку підвищується, а підвищена кислотність знижується), зникають згага і біль. У народній медицині рослину використовують при бронхітах, запаленні й туберкульозі легень, недокрів'ї, набряках і водянці, геморої й малярії та при судомі у дітей. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2—4 столові ложки трави на 400 мл окропу) по півсклянки тричі на день; настойку трави (10 г сировини на 100 г горілки, настоюють 8—10 днів) по 1 столовій ложці тричі на день; траву 3. к. томлять з водою до утворення густої маси, яку розводять наполовину молоком і п'ють з цукром при туберкульозі