352 ЕСПАРЦЕТ ПІЩАНИЙ заячий горох; эспарцет песчаный Onobrychis arenaria — багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебла численні, прямостоячі, ЗО—70 см заввишки. Листки складноперисті, нижні — з 6—12 пар еліптичних або довгасто-лінійних листочків. Квітки двостатеві, неправильні, в довгих китицях. Віночок яскраво-фіолетовий, з темними смужками, 8—10 мм завдовжки. Плід — біб, сітчасто-зморшкуватий. Цвіте у червні—липні. Поширення. Росте в західній частині Лісостепу на сухих луках, узліссях, по чагарниках. Сировина. Використовують усю надземну частину і коріння. Траву збирають під час цвітіння рослини; коріння — восени. Не заготовляється і аптеками не відпускається. Хімічний склад ще слабо вивчено. Рослина містить вуглеводи (9,6%), білки (4,4%), жир (1,5%), клітковину (5,4%), вітаміни, зольні речовини (4,6 % ) тощо. Використання. В народній медицині настій та відвар трави або коріння вживають при статевій слабості у чоловіків.

353 ЕФЕДРА ГІРСЬКА — дводомна високогірна рослина родини ефедрових. Те саме, що ефедра хвощова. 354 ЕФЕДРА ДВОКОЛОСА, кузьмичева трава, ставчак звичайний, степова малина, хвой-ник; эфедра двуколосковая. Ephedra distachya — дводомна рослина родини ефедрових. Низький (5—15 см заввишки), дуже гіллястий, ясно-зелений кущ з вузькоборозенчас-тими й трохи шорсткими стеблом і гілками, що відходять від стебла по одній або пучками. Листки супротивні, дуже дрібні, перетинчасті, зрослі в двозуб-часті піхви. Квітки одностатеві дрібні, зібрані колосками. Плід — двонасінна червона, куляста м'ясиста шишкоягода. Цвіте у червні — липні. Поширення. Рослина трапляється на кам'янистих місцях, пісках, особливо на приморських і степових схилах на півдні Лісостепу, в Степу і Криму. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Ephedrae), яку зби-

рають під час цвітіння і плодоношення рослини. Сушити можна на сонці. Сухої сировини виходить 20—25 % . Сировину треба зберігати в добре й щільно закритих банках чи бляшанках у сухому темному місці. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. У траві ефедри двоколосої є 0,2—0,5 % алкалоїдів (псевдоефедрин, ефедрин, метилефедрин), дубильні речовини, пірокатехіни, смоли, аскорбінова кислота (240—371 мг % ) та інші речовини. Фармакологічні властивості і використання. Раніше з трави ефедри двоколосої виробляли препарат ефедрин. Останнім часом рослину використовують лише в народній медицині як засіб, що збуджує нервову систему, стимулює кровообіг, підвищує кров'яний тиск, розслаблює гладенькі м'язи бронхів, підвищує потовиділення, знижує температуру тіла при гарячкових захворюваннях, тамує болі. Внутрішньо відвар або чай з трави ефедри вживають при бронхіальній астмі, сінній гарячці, алергодерматозах, хронічному бронхіті, емфіземі й туберкульозі легень, проти кашлю при коклюші, при хворобах органів травлення (проноси, виразкова хвороба шлунка), ревматизмі, подагрі, для підвищення кров'яного тиску, як протиотруту при отруєнні опієм, скополаміном і наркотиками. Місцево відвар трави ефедри двоколосої використовують при сверблячих дерматозах. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар трави (15— 22 г сировини на 2—3«склянки окропу, уварюють до половини) по 1 столовій ложці 2—3 рази на день; одну чайну ложку • трави заварюють 2 склянками окропу як чай і п'ють по півсклянки 2—3 рази на день. ЗОВНІШНЬО—відвар трави (1 столову ложку сировини варять 5 хвилин у 400 мл води) для змазування ділянок шкіри, уражених сверблячими дерматозами. Ефедра двоколоса — отруйна рослина. Передозування небезпечне.