Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневища і корені рослини (Rhizoma et radix Eleutherococci), які збирають восени. Корені висмикують з грунту, обтрушують від землі, миють і розкладають для попереднього пров'ялювання на вільному повітрі. Після видалення ушкоджених частин корені розрубують на куски, товсті розщеплюють уздовж і сушать на горищах під залізним дахом або в сушарках при температурі 70— 80 °. Сушіння припиняють, коли корені стають ламкими. Аптеками сировина не відпускається. Хімічний склад. Кореневища й корені елеутерокока містять 8 елеу-терозидів (А, В, В,, С, D, Е, F, G), похідні кумарину, флавоноїди, ефірну олію (0,8%), рослинний віск (1 % ), смоли, крохмаль тощо. Фармакологічні властивості і використання. Елеутерокок колючий відносять до рослин — стимуляторів центральної нервової системи. Його препарати підвищують розумову й фізичну працездатність, стійкість до несприятливих умов, посилюють гостроту зору, покращують обмін речовин і апетит, виявляють гонадотропну та гіпоглікемічну дію. Показаннями до призначення елеутерокока є фізична й розумова перевтома, неврастенія, психо-стенія, виснаження нервової системи, які супроводяться зниженням працездатності, дратівливістю та безсонням. Рекомендують елеутерокок і при вегетоневрозах, ангіоспазмі, аритмії й гіпотонії функціонального характеру, при початкових формах атеросклерозу й гіпертонічної хвороби, після тяжких операцій, а в поєднанні з іншими засобами — при гострій і хронічній променевій хворобі та при легких формах цукрового діабету. В гінекологічній практиці елеутерокок призначають при статевому інфантилізмі, порушеннях менструального циклу та неплідності, зумовленій недорозвиненням статевих органів, та при патологічному клімаксі. Препарати елеутерокока колючого ПРОТИПОКАЗАНІ при інфаркті міокарда, гіпертонічних кризах, гарячкових станах і гострих інфекційних захворюваннях. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — екстракт елеутерокока рідкий (Extractum Eleutherococci flui-dum) готують на 40 % -ному спирті у співвідношенні 1:1, приймають по 25—ЗО крапель за ЗО хвилин до їди.

351 ЕНОТЕРА ДВОРІЧНА, нічна свічка; ослинник двулетний Oenothera biennis, синонім — Опадта biennis — дворічна або однорічна трав'яниста шерстистоопушена рослина родини онагрових. Стебло прямостояче, просте або трохи розгалужене, густооблистнене, 50—70 см заввишки. Листки прикореневої розетки, що розвивається в перший рік життя або восени, видовжено оберненояйцевидні, цілокраї або виїмчасто-зубчасті; стеблові — видовжено-ланцетні, віддаленодрібнозубча-сті. Квітки двостатеві, великі, 4-пелюсткові, жовті, сидячі, одиничні, в пазухах верхівкових листків. Плід — коробочка. Цвіте у червні — вересні. Поширення. Рослина трапляється на піщаних і глинистих місцях, на лісових галявинах, берегах річок, озер і канав по всій території України. Адвентивна рослина, завезена з Північної Америки. Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву або окремо квітки, які заготовляють під час цвітіння рослини, і річні корені, які копають восени. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Листя енотери дворічної містить флавоноїди (кемпферол, кверцетин та їхні похідні), цериловий спирт, пентозани, інвертазу і флобафени та дубильні, смолисті й слизисті речовини. У квітках є жовта барвна речовина, а в корінні — слиз і інвертні цукри. Всі частини рослин містять ситостерин. Фармакологічні властивості і використання. Енотеру дворічну використовують всередину у вигляді настою або настойки трави в основному як в'яжучий засіб при виснажливих проносах, які зневоднюють організм, особливо у маленьких дітей. Поряд з цим настій трави п'ють при кашлі, коклюші, спастичній астмі й нирковокам'яній хворобі та як засіб, що стимулює роботу шлунка, печінки й селезінки, заспокійливо діє при невралгічних захворюваннях серця. Відвар коріння вживають при туберкульозі легень, болях у грудях і нирковокам'яній хворобі. Настій приймають при запаленні нирок, використовують для промивання ран. У гомеопатії траву використовують при проносах. Зібрані ранньої весни й очищені від шкірки річні корені рослини їдять сирими з сіллю або використовують для приготування салатів. З молодого розеткового листя готують юшки.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настойку трави (1 частина сировини на 5 частин горілки) по 20—ЗО крапель 3—4 рази на день при проносах; 2 чайні ложки трави настоюють на склянці окропу й випивають за день рівними порціями при проносах.