337
ДУБ СКЕЛЬНИЙ |
338
ДУДНИК ЛІКАРСЬКИЙ
|
Поширення. Дудник лісовий трапляється на
вологих луках, у чагарниках, лісах, по берегах річок і ставків по всій
території України, крім Криму. Заготівля і зберігання. Для виготовлення
ліків використовують кореневища разом з коренями (Radix seu rhizoma
Angelicae sylvestris), які заготовляють восени або рано навесні.
Викопані кореневища старанно очищають від землі, миють у холодній воді,
відрізують від стебла й сушать у приміщенні, яке добре провітрюється, на
горищі, а при добрій погоді — в затінку на вільному повітрі. Зрідка
заготовляють насіння (Fructus Angelicae sylvestris). Рослина
неофіцинальна. Хімічний склад. У траві дудника лісового є протеїн
(11,5%), жир (7,4%), клітковина (19,1%), кальцій (1,6 % ), фосфор (0,35
% ), залізо (23,7 мг % ), нікель (0,85 мг % ), мідь (1,76 мг%),
марганець (4,4 мг%), титан (0,14 мг%), бор (0,55 мг % ), аскорбінова
кислота (в листі — до 1154 мг%, у стеблах — до 384 мг % , в суцвіттях—
до 420 мг%). Плоди містять до 17,3 % жирної олії. Хімічний склад коріння
вивчено слабо, відомо лише, що в ньому є чимало ефірної олії.
Фармакологічні властивості і використання. Дудник лісовий виявляє
відхаркувальну, потогінну, сечогінну та вітрогінну дію. Чай або настойку
з кореневищ і коренів п’ють при нестравленні шлунка, млявому відходженні
й затриманні сечі та при катарах легень. При здутті кишечника всередину
вживають порошок з кореня (тричі на день на кінчику ножа). Сік з кореня
рослини закапують у вухо або в дупло хворого зуба як болетамувальний
засіб. Частіше рослину використовують у суміші з іншими лікарськими
рослинами. Зовнішньо відвар коріння використовують для
за-гальнозміцнюючих ванн при неврастенії, а настойку коріння — для
натирань при подагрі, ревматизмі, болях у попереку тощо. Слід відзначити,
що в усіх вищезазначених випадках дудник лісовий виступає як замінник
дягелю лікарського. До складу лікуваль-но-профілактичного харчового
раціону включають салати з молодих пагонів дудника. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — 20 г подрібненого коріння заварюють 1 л окропу і п’ють по 1 склянці тричі на дець як чай; настойку коріння (на 1 частину сировини беруть 5 частин 70%-ного спирту) по 20—ЗО крапель 3 рази на день; відвар з коріння дудника лісового, аїру тростинового й кори дуба звичайного у співвідношенні 1:1 (1 столова ложка суміші на 200 мл окропу) п'ють по 5. столових ложок за день при здутті кишок і коліках; відвар з коріння дудника і трави хвоща |