337 ДУБ СКЕЛЬНИЙ дуб скальный Quercus petraca — однодомна рослина родини букових. Дерево 20—ЗО м заввишки. Однорічні гілки буро-зелені, голі або спочатку трохи опушені. Листки залишаються на дереві сухими до весни, видовженообер-ненояйцевидні, з серцевидною, клиновидною або округлою основою, глибокозвивистолопатеві, зісподу по жилках — розсіяново-лосисті; лопаті округлі або довгасті, їх по 5—7 пар. Квітки одностатеві; тичинкові — з 6—8-роздільною оцвітиною, в повислих сережках, маточкові — з 6-роздільною оцвітиною, в небагатоквіткових, прямостоячих сережках. Ніжки суцвіття при плодах коротші за черешок листка. Плід — горіх (жолудь), оточений на половину — третину своєї довжини мисочкою. Цвіте протягом квітня — травня, плодоносить у вересні — жовтні. Поширення. Росте в лісах, на вапняках у Гірському Криму; на південному заході Лісостепу і дуже рідко — на Поліссі (Житомирська область). Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Дуб звичайний.

338 ДУДНИК ЛІКАРСЬКИЙ дворічна трав'яниста рослина родини селерових (зонтичних). Те саме, що й дягель лікарський. 339 ДУДНИК ЛІСОВИЙ дудник лесной Angelica sylvestris — багаторічна трав'яниста рослина родини селерових (зонтичних). Має коротке товсте кореневище, з якого при розламуванні виділяється білий сік. Стебло круглясте, дудчасте, гладеньке, вгорі розгалужене і трохи гранчасте, 100—200 см заввишки. Листки з дуже здутими мішковидними піхвами, двічі-тричіперисторозсі-чені, з видовженояйцевидними листочками; верхні бічні листочки — з широкою збігаючою основою. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, білі або блідо-рожеві, у складних щитковидних зонтиках з численними (до 30), довгими (до 18 см) борошнисто-пухнастими променями; обгортки немає або вона складається з кількох опадних листочків; обгорточки багатолисті. Плід — двосім'янка. Цвіте у липні — вересні.

Поширення. Дудник лісовий трапляється на вологих луках, у чагарниках, лісах, по берегах річок і ставків по всій території України, крім Криму. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневища разом з коренями (Radix seu rhizoma Angelicae sylvestris), які заготовляють восени або рано навесні. Викопані кореневища старанно очищають від землі, миють у холодній воді, відрізують від стебла й сушать у приміщенні, яке добре провітрюється, на горищі, а при добрій погоді — в затінку на вільному повітрі. Зрідка заготовляють насіння (Fructus Angelicae sylvestris). Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. У траві дудника лісового є протеїн (11,5%), жир (7,4%), клітковина (19,1%), кальцій (1,6 % ), фосфор (0,35 % ), залізо (23,7 мг % ), нікель (0,85 мг % ), мідь (1,76 мг%), марганець (4,4 мг%), титан (0,14 мг%), бор (0,55 мг % ), аскорбінова кислота (в листі — до 1154 мг%, у стеблах — до 384 мг % , в суцвіттях— до 420 мг%). Плоди містять до 17,3 % жирної олії. Хімічний склад коріння вивчено слабо, відомо лише, що в ньому є чимало ефірної олії. Фармакологічні властивості і використання. Дудник лісовий виявляє відхаркувальну, потогінну, сечогінну та вітрогінну дію. Чай або настойку з кореневищ і коренів п’ють при нестравленні шлунка, млявому відходженні й затриманні сечі та при катарах легень. При здутті кишечника всередину вживають порошок з кореня (тричі на день на кінчику ножа). Сік з кореня рослини закапують у вухо або в дупло хворого зуба як болетамувальний засіб. Частіше рослину використовують у суміші з іншими лікарськими рослинами. Зовнішньо відвар коріння використовують для за-гальнозміцнюючих ванн при неврастенії, а настойку коріння — для натирань при подагрі, ревматизмі, болях у попереку тощо. Слід відзначити, що в усіх вищезазначених випадках дудник лісовий виступає як замінник дягелю лікарського. До складу лікуваль-но-профілактичного харчового раціону включають салати з молодих пагонів дудника. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — 20 г подрібненого коріння заварюють 1 л окропу і п’ють по 1 склянці тричі на дець як чай; настойку коріння (на 1 частину сировини беруть 5 частин 70%-ного спирту) по 20—ЗО крапель 3 рази на день; відвар з коріння дудника лісового, аїру тростинового й кори дуба звичайного у співвідношенні 1:1 (1 столова ложка суміші на 200 мл окропу) п'ють по 5. столових ложок за день при здутті кишок і коліках; відвар з коріння дудника і трави хвоща