331 ДРІОПТЕРИС АВСТРІЙСЬКИЙ щитовник австрийский Dryopteris austriaca — багаторічна трав’яниста спорова рослина родини щитникових, заввишки ЗО—150 см. Має товсте косе кореневище. Листки темно-зелені, зісподу — з залозистими волосками, біля основи — 3—4-перисті, звисаючі; черешок листка густо вкритий двоколірними ясно-рудими, з темною смужкою плівками; всі частки першого порядку зближені або лише нижня пара відсунута; найнижчі передні частки другого порядку коротші за інші. Соруси округлі, прикриті округло-нирковидним, по краю залозисто-війчастим по-кривцем. Спороносить у липні — серпні. Поширення. Росте в тінистих лісах у Карпатах, на Прикарпатті й Розточчі. Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування—усе так, як у статті Дріоптерис чоловічий, але використовують цю рослину лише в народній медицині.

332 ДРІОПТЕРИС ОСТИСТИЙ — багаторічна трав'яниста спорова рослина родини щитникових. Те саме, що й дріоптерис иіартр-ський.   333 ДРІОПТЕРИС ЧОЛОВІЧИЙ, сорокозуб, чоловіча папороть, щитник чоловічий; щитовник мужской Dryopteris filix-mas — багаторічна папороть родини щитникових (аспідієвих). Має коротке товсте горизонтальне або косе кореневище, густо вкрите залишками черешків. Листки (ваї) короткочерешкові (черешки товсті, еластичні, як і середня жилка листка, густо вкриті великими ланцетними бурими лусочками), 50—100 см завдовжки, зібрані біля кореневища в лійковидний пучок. Пластинки листків двоперисті, довгастоовальні; частки першого порядку лінійно-ланцетні або довгасті, коротко-черешкові, глибокоперисторозсі-чені, з довгастими, тупими на верхівці, косозубчастими частками другого порядку. Соруси великі, округлі, зближені (але не зливаються), розміщені в 2 ряди по боках середньої жилки, прикриті голим, округлонирковид-ним покривальцем, у центрі вдавленим. Спороносить у червні — липні. Поширення. Росте по всій території України в листяних і мішаних лісах, на узліссях вільшняків.

Заготівля і зберігання. Використовують кореневища (Rhizoma Dryopteris filicis-maris), які копають ранньою весною або восени. їх обтрушують від землі, очищають від корінців, лусочок, сухих черешків і змертвілих тканин (здорові тканини мають зеленуватий колір), не миючи розрізають уздовж і впоперек на кілька частин і сушать на горищі, в приміщенні, яке добре провітрюється, або в сушарці при температурі, не вищій за 40°. Сухої сировини виходить 30—33 % . Строк придатності — не більше 1 року. Хімічний склад. Кореневище містить похідні флороглюцину, філіксонову та флаваспідову кислоти, філмарон, альбаспідин, аспі-динол, дубильні й гіркі речовини, флавоноїди, крохмаль та ефірну олію., Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати і неогаленові препарати Д. г. використовують для виганяння стьожкових глистів. Д. ч.— отруйна рослина. Для уникнення побічних шкідливих явищ лікування треба проводити тільки під наглядом лікаря і обов'язково після спеціальної підготовки хворого. Так, щоб вигнати солітера, проводять (за О. П. Поповим) такі процедури: за 1—2 дні до лікування призначають поживну, але таку, що легко засвоюється (рідку), їжу, бідну на жири (білий