ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка
293

ГУБАНЯ ЖОВТА —

багаторічна трав'яниста рідкоопу-шена рослина родини губоцвітих. Те саме, що й зеленчук жовтий.
294

ГУНЬБА СІННА

пажитник сенной Trigonella ioenum graecum — однорічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, розсіяноопушене, 10—50 см заввишки. Листки чергові, трійчасті, з зубчастих листочків. Квітки зигоморфні (див. Зигоморфна квітка), по 1—2 в пазухах листків; віночок блідо-жовтий. Плід — біб. Цвіте у червні.

Поширення. Походить із Середземномор'я. На Україні розводять як кормову або ефіроолійну рослину.

Сировина. Використовують насіння (Semen Foeni дтаесі). Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Насіння містить алкалоїд тригонелін (0,38%), нікотинову кислоту (3,5—18 мг% ), сапоніни (діосгенін, тригогенін, гітогенін), слиз (ЗО—38%), холін (0,05 % ), рутин, гіркі речовини та ефірну олію (0,30 % ). Фармакологічні властивості і використання. Насіння Г. с. вживають як тонізуючий засіб, який збуджує апетит. Його призначають при кахексії, захворюваннях легень, авітамінозі РР та як зовнішній засіб при екземі.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — 1 чайну ложку розтертого на порошок насіння заварюють склянкою окропу, настоюють 20 хв і випивають за день.

ЗОВНІШНЬО — розтерте на порошок насіння варять 10 хв у невеликій кількості води (до одержання кашки), переносять на тканину і прикладають до хворого місця.
 

295

ГУСЯТНИК

однорічна трав'яниста рослина з прямостоячими або лежачими об-листненими стеблами родини гречкових. Те саме, що й спориш звичайний.
296

ГУСЯЧА ЛАПКА

багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Те саме, що й перстач гусячий.
297

ГУТАПЕРЧОВЕ ДЕРЕВО

дводомне листопадне дерево до 20(30) м заввишки родини евко-мієвих. Те саме, що й евкомія в'язолиста

298

ДАВНИК

багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й сідач коноплевий.
299

ДАЛМАТСЬКА РОМАШКА

багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих. Те саме, що й маруна цинерарієлиста.

300

ДЕЛЬФІНІЙ СІТЧАСТОПЛО-ДИЙ

живокость сетчастоплодная Delphinium dictyocarpum —
багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебло пряме, ребристе, 60—100 см заввишки. Листки чергові, черешкові, округло-серцевидні, пальчасто розсічені на 5—7 ромбічних часток, голі, лише біля основи і на жилках є рідкі щетинки. Квітки неправильні, на тонких квітконіжках, зібрані в густу багатоквіткову китицю завдовжки 20— 35 см; оцвітина проста, п'ятичлен-на, віночковидна, синя або темно-синя; верхній листочок оцвітини з шпоркою. Пелюсгки-нектарники

і пелюстковидні стамінодії голубого або білуватого кольору. Плід складається з 3 багатонасінних листянок. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. В дикому стані рослина трапляється в горах на півдні Західного Сибіру і Східного Казахстану, на Південному Уралі. На Україні її культивують як лікарську рослину в радгоспах Со-юзлікроспрому.

Заготівля і зберігання. Для медичних потреб заготовляють траву (Herba Delphinii), яка є сировиною для виробництва препарату мелік-тину. Заготівлю проводять у фазі бутонізації і початку цвітіння рослини, зрізуючи верхню облистне-ну частину стебел. Сушать траву на сонці, але при сушінні в затінку або в сушарках одержують сировину вищої якості. Зберігають її в групі сильнодіючої сировини. Строк придатності — 2 роки. Дельфіній сітчастоплодий — отруйна рослина. Після роботи з ним треба старанно мити руки. Хімічний склад. Трава рослини містить*0,34—1,23 % алкалоїдів (метиллікаконітин, дельсемін, ан-траноїллікоктонін, дельпірин, ельделін, ельделідин, лікОктонін, диктіокарпін, делектин, ізобол-дин, диктизин, диктіонін, N-ме-тиллауротетанін, N-ацетилделек-тин, О-ацетилделектин), органічні кислоти та мінеральні солі. Серед алкалоїдів переважає метиллікаконітин (до 0,65 % ).
 

живокость сетчастоплодная

Наступна сторінка