марова, лимонна, яблучна, винна), аскорбінову кислоту, ефірну олію та сполуки калію. Наявність у траві вітаміну К деякі автори ставлять під сумнів. Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати Г. з. виявляють виражену кровоспинну дію, знижують кров'яний тиск, посилюють моторику шлунка і прискорюють перистальтику кишечника, стимулюють моторну функцію матки. Листки рослини проявляють високу фітонцидну активність. В акушерстві й гінекології препарати Г. з. використовують при післяпологових кровотечах, атонії матки, при тривалих і сильних місячних у клімактеричний період. Ефективним є й використання Г. з. при легеневих, шлунково-кишкових і ниркових кровотечах. У народній медицині, крім цього, настій трави п’ють при хворобах печінки, печінкових коліках, діареї, хворобах нирок і сечового міхура, при нирковокам'яній хворобі та гарячці. Траву Г. з. часто використовують у поєднанні з іншими лікарськими рослинами. Так, при ниркових кровотечах Г. з. корисно поєднувати з травою хвоща польового, а при маткових — з калиною звичайною або гірчаком перцевим. До лікувально-профі-лактичного харчового раціону включають салати з молодого листя грициків. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (10 г або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 4—5 раз на день після їди як кровоспинний засіб; чотири столові ложки суміші трави Г. з. і хвоща польового (взятих порівну) заливать 3 склянками окропу, настоюють 2 години і п'ють по півсклянки тричі на день як кровоспинний засіб; рідкий екстракт грициків звичайних (Extractum Bursae pastoris fluidum) по 20 крапель 3 рази на день при атонії матки і маткових кровотечах; одну столову ложку суміші трави Г. з. і споришу звичайного (по 15 г), трави омели білої (20 г) заливають склянкою окропу, настоюють 30 хв, проціджують і п'ють щодня ввечері при тривалих маткових кровотечах; настій трави грициків (40—50 г на 1 л окропу, настоюють 20—30 хв, проціджують) п’ють теплим по півсклянки тричі на день за 1 годину до їди як жовчогінний засіб; настій трави (3 столові ложки сухої або свіжої трави на 200 мл окропу, настоюють 15 хв, проціджують) п'ють по третині склянки тричі на день як гіпотензивний засіб; сік свіжої рослини по 40—50 крапель на прийом (вважається, що сік у всіх випадках діє ефективніше за настій); салат: молоде листя грициків подрібнюють і кладуть на кусочки огірків і помідорів, накривають зверху кружальцями вареного яйця і поливають вершками на 100 г листя Г. з. беруть 60 г помідорів, 60 г огірків, 1 яйце, 40 г вершків та сіль). ЗОВНІШНЬО — настій грициків (10 г трави на 200 мл окропу) для компресів на забиті місця і садна.

287 ГРОМОВИК одно-, дво- або багаторічна жорстковолосиста трав'яниста рослина родини шорстколистих. Те саме, що й синяк звичайний. 288 ГРУДНИК багаторічна трав'яниста з опушеним стеблом рослина родини розових. Те саме, що й парило звичайне. 289 ГРУША ДИКА велике (20—ЗО м заввишки) листопадне дерево родини розових. Те саме, що й груша звичайна. 290 ГРУША ЗВИЧАЙНА, груша дика; груша обыкновенная Pyrus communis — велике (20—ЗО м заввишки) листопадне дерево родини розових. Має бурувато-сірі, блискучі, часто з укороченими колючими пагонами гілки. Листки довгочерешкові, чергові, овальні або майже округлі, по краю дрібнопилчасті; молоді — густоповстистоопушені, старі — голі, темно-зелені, блискучі. Квітки правильні, двостатеві, білі або блідо-рожеві, в щитковидних суцвіттях. Плід несправжній, грушовидний або округлий, соковитий, з великою кількістю кам'янистих клітин у м'якуші. Цвіте з другої половини квітня до початку травня. Плоди достигають у вересні — жовтні.

Поширення. Росте по всій території України (крім крайнього Степу) в світлих і мішаних лісах, по чагарниках, на узліссях. Часто розводять у садах. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують плоди, які збирають після повного достигання, коли вони падають самі або легко обтрушуються. Свіжими їх можна використовувати 2—3 місяці, зберігаючи в прохолодному приміщенні. Про запас плоди сушать у сушарках, попередньо при температурі 82— 84°, а потім — при 70°. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Плоди містять дубильні й пектинові речовини, 0,1—0,2% органічних кислот (яблучна, лимонна та інші), аскорбінову кислоту (12—22 мг% ), каротин, вітаміни В, і РР, цукри, ефірну олію та мінеральні солі. Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині свіжі плоди або виготовлену з них наливку використовують як в'яжучий засіб при розладах шлунка і кишечника, відвар сушених плодів вживають при кашлі, проносі, як жарознижувальний та протигарячковий засіб, а грушевий сік — як сечогінний засіб при нирковокам'яній хворобі. Споживають плоди груші свіжими, сушеними, печеними, вареними і квашеними. їх переробляють на соки, повидло і квас. Свіжі плоди краще вживати після влежування, бо при цьому зменшується кількість дубильних речовин, знижується кислотність, а крохмаль частково переходить у цукор.