274 ГОРУШКА дворічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих. Те саме, що й суріпиця звичайна.   275 ГРАБЕЛЬКИ ЗВИЧАЙНІ, журавлині носики; аистник цикутовый Erodium cicutarium — однорічна трав'яниста розсіяно-волосиста рослина родини геранієвих. Стебло висхідне, 10— 50 см заввишки, від основи розгалужене. Листки супротивні, довгасті, двічінепарноперисто-розсічені; нижні — у прикореневій розетці. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, у 6—8-квіткових зонтиках: пелюстки пурпурові, іноді з темними плямами. Плід сухий, з 5 однонасінних часток, які при достиганні плодів спірально скручуються. Цвіте у березні — серпні. Поширення. Росте по всій території України у степах, на відслоненнях, як бур'ян на полях, городах і засмічених місцях. Сировина. Використовують траву, яку збирають під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава містить дубильні й гіркі речовини, флавоноїди, смоли, ацетилхолін, каротин, аскорбінову кислоту, вітамін К, цукри, органічні кислоти, кальцій та мікроелементи. Фармакологічні властивості і використання. Експериментальними й клінічними дослідженнями з'ясовано, що рослина має кровоспинні властивості. В народній медицині Г. з. використовують як в'яжучий, протизапальний, бактерицидний, кровоспинний і заспокійливий засіб. Настій трави вживають при простуді, запаленні легень, плевриті, стенокардії, судомі, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при внутрішніх і маткових кровотечах. Використовують його і для купання дітей при діатезі, для промивання ран і полоскань при хворобах горла. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столова ложка сухої трави на 300 мл окропу, настоюють ніч, проціджують) по 50 г 4 рази на день; настій трави (1 столова ложка сухої трави на 200 мл окропу, настоюють 15 хв, проціджують) по 2 столові ложки 5—6 раз на день; настій трави (2 чайні ложки сухої трави на 200 мл холодної кип'яченої води, настоюють 8 годин) по 2—3 столові ложки 3—4 рази на день.

276 ГРАВІЛАТ МІСЬКИЙ гравилат городской Geum urbanum — багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має багатоголове червонуватого кольору кореневище, яке за смаком і запахом схоже на гвоздику. Стебло прямостояче, м'яковолосисте, 40—60 см заввишки. Прикореневі листки ліровидноперисті, стеблові - трійчасті або трироздільні. Квітки двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, яскраво-жовті, в щитковидних суцвіттях. Плід — збірний з горішковидних сім'янок. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Росте по всій території України на засмічених місцях, у світлих лісах, по чагарниках. Заготівля і зберігання. Використовують траву (Herba Gei urbani) і кореневища з коренями (Radix Gei urbani). Траву заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи верхівки рослин завдовжки ЗО см. У перший день зрізану сировину пров'ялюють на сонці, а потім досушують під наметом, на горищі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Корені копають восени, коли достигнуть плоди. Викопані корені миють і сушать на сонці, а при поганій погоді — в протоплених приміщеннях. Сухої трави виходить 22 % , коріння — 25 % . Зберігають готову сировину в сухих приміщеннях. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Усі частини рос-