269 ГОРЛЯНКА ПОВЗУЧА, дівоча краса; живучка ползучая A juga reptans — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Має повзуче кореневище і облистнені повзучі пагони. Стебло 10—35 см заввишки, прямостояче, одиничне, нероз-галужене, розсіяноволосисте лише по двох протилежних гранях, поперемінно від меживузля до меживузля. Прикореневі листки черешкові, оберненояйцевидні або овальні; стеблові — сидячі, зарубчасті. Квітки неправильні, голубі, рідко рожеві або білі, зібрані в кільця, що утворюють верхівкове волотисте суцвіття. Плід — горішок. Цвіте у травні — червні. Поширення. Росте в лісових районах, у Лісостепу в мішаних і листяних лісах, на луках, галявинах, вирубках, серед чагарників. Сировина. Використовують траву (Herba Ajugae) зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофі-цинальна. Хімічний склад. Трава містить дубильні речовини, сліди алкалоїдів і леткої олії.

Фармакологічні властивості і використання. Рослина має кровоспинні, потогінні, протизапальні й антисептичні властивості. Настій трави вживають при простуді, ревматизмі, туберкульозі легень, захворюваннях шлунка (зокрема, при виразковій хворобі), проносах, жовчнокам’яній хворобі, при запаленні придатків матки, а також як протималярійний засіб і як засіб, що поліпшує обмін речовин. Зовнішньо настій трави Г. п. використовують при опіках, виразках, ранах, захворюваннях ротової порожнини, при ангіні та для миття голови при випаданні волосся. Як зовнішній засіб використовують і свіже подрібнене листя або сік рослини. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 2 години) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — настій трави (5 столових ложок трави на 1 л окропу, настоюють 4 години).

270 ГОРОБЕЙНИК ЛІКАРСЬКИЙ воробейник лекарственный Lithospermum officinale — багаторічна трав’яниста шерсти-стоопушена рослина родини шорстколистих. Стебло прямостояче, ЗО—60 см заввишки, розгалужене. Листки чергові, прості, цілокраї, вузьколанцетні, без прилистків. Квітки двостатеві, правильні, в улистнених завійках,- віночок 4—6 мм завдовжки, жовта -во-білий. Плід — горішок. Цвіте у травні — червні. Поширення. Росте по всій території України на сухих відкритих місцях, на узліссях, по чагарниках і як бур'ян на полях, біля доріг. Заготівля і зберігання. Використовують траву (Herba Lithospermi officinalis), зібрану під час цвітіння рослини. Зрізують верхівки рослини до ЗО см завдовжки. Сушать під наметом або в приміщенні з доброю вентиляцією. Сухої сировини виходить 20 % . Зберігають у сухому місці. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава містить алкалоїди (до 0,1 % ), дубильні речовини (до 7 %), органічні кислоти (лимонна, яблучна, малеїнова, янтарна, фумарова) й аскорбінову кислоту. Фармакологічні властивості і використання. Експериментально з'ясовано, що екстракти трави Г. л. мають контрацептивні властивості. Існує думка, що рослина здатна знижувати функцію щитовидної залози. В народній медицині Г. л. вважається антисептичним, протизапальним, жовчогінним і тонізуючим засобом. Рослину використовували при загальній слабості, судомі, жовтяниці, кров'яних і простудних проносах, при надмірних і болісних менструаціях, як знеболюючий засіб при головних і шлункових болях, для знеболювання перейм при пологах. Настій трави з насінням вживали при хронічних запорах і нирковокам'яній хворобі. Як зовнішній засіб рослину використовували при стоматиті, молочниці, для усунення поганого запаху з рота і для загоєння ран. У вигляді припарок Г. л. використовували при грижі, пухлинах і артритах, прикладали до забитих місць. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столова ложка сухої трави на 200 мл окропу, настоюють 2 години) по 1—2 столові ложки 3—4 рази на День; настойку трави (2 столові ложки свіжої трави на 200 мл горілки, настоюють 7 діб) по 20 крапель з водою 3—4 рази на день.