ревагу слід надавати препаратам, виготовленим з квіток рослини (краще брати свіжі квітки), пам'ятаючи, що вони малоефективні при декомпенсації серця. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО— настойку квіток (настоюють 10 г свіжих квіток на 100 мл 70 % -ного спирту або міцної горілки протягом 14 днів, проціджують) по 15— ЗО крапель у чарці води 3 рази на день (коли використовують настойку як седативний або десенсибілізуючий засіб, дозу збільшують у 2— З рази); настій квіток (5 г, або одна столова ложка висушених квіток на 200 мл окропу) по півсклянки 2— З рази на день; настойку плодів (настоюють 10 г сухих подрібнених плодів на 100 мл 70 % -ного спирту або міцної горілки протягом 14 днів, проціджують) по ЗО—40 крапель у чарці води; настій плодів (15 г або столова ложка сухих подрібнених плодів на 200 мл окропу) по половині або третині склянки 2—3 рази на день; екстракт плодів (25 г подрібнених плодів на 100 мл окропу, кип'ятити до зменшення об’єму наполовину) по 40 крапель 3 рази на день; одну столову ложку з верхом суміші квіток Г. к.-ч. (10 г), трави собачої кропиви звичайної (20 г), маренки запашної (20 г), листя ожини сизої (25 г) і трави сухоцвіту багнового (15 г) настоюють 10 хв на 200 мл окропу і п’ють по 1 склянці 3 рази на день при дратівливості, істеричних припадках, клімактерії; одну столову ложку суміші квіток та плодів Г. к.-ч., трави хвоща польового, омели білої, зубків часнику (по ЗО г), квіток арніки гірської (10 г) і трави деревію звичайного (40 г) настоюють на 200 мл окропу і п’ють по чверті склянки 4 рази на день при гіпертонічній хворобі; три столові ложки суміші квіток та листя Г. к.-ч. (20 г), кореневищ з корінням валеріани лікарської (20 г), трави собачої кропиви звичайної (20 г), чебрецю звичайного (5 г), материнки звичайної (5 г), листя меліси лікарської (10 г), м'яти перцевої (5 г), шишок хмелю звичайного (5 г), квіток лаванди колоскової (5 г), трави горицвіту весняного (5 г) і листя конвалії звичайної (5 г) настоюють до охолодження на 300 мл окропу і п’ють по півсклянки З рази на день при серцевих неврозах (збір використовується в болгарській офіцинальній медицині); дві столові ложки суміші квіток і листя Г. к.-ч,. (ЗО г), трави хвоща польового (15 г), омели білої (ЗО г), квіток бузини чорної (ЗО г), слані ламінарії цукристої (5 г), листків меліси лікарської (5 г), м’яти перцевої (5 г), трави чаберу садового (5 г), собачої кропиви звичайної (25 г), фіалки триколірної (15 г), листя берези пухнастої (15 г), кореневищ з корінням валеріани лікарської (10 г) і трави барвінку малого (.15 г) заливають 250 мл окропу, кип’ятять 5 хв, настоюють до охолодження, проціджують і випивають протягом дня за 3 рази після їди при гіпертонічній хворобі (збір використовується в болгарській офіцинальній медицині). З готових аптечних препаратів використовують настойку глоду (Tinctura Crataegi) — по 20—30 крапель, рідкий екстракт глоду (Extractum Crataegi fluidum) — по 20— ЗО крапеАь 3—4 рази на день до їди.

245 ГЛІД КРИВОЧАШЕЧКОВИЙ боярышник кривочашечковый Crataegus curvisepala, синонім С. kyrtostyla — дерево 1—4 м заввишки або кущ родини розових. Гілки — з пазушними колючками до 1 см завдовжки. Листки зісподу помітно світліші, з розсіянокоротко-волосистою, з країв волохато-війчастою пластинкою. Нижні листки плодоносних пагонів суцільні, наступні за ними невиразно трилопатеві, вище — з добре виявленими трьома лопатями, а верхні — 5—7-лопатеві, широ-кояйцевидні до заокруглено-ром-бічних. На неплідних пагонах листки лопатеві до роздільних, з дволопатевими нижніми сегментами. Квітки правильні, двостатеві, одностовпчикові, 5-пелю-сткові, блідо-рожеві або майже білі, зібрані в складний щиток. Плоди яблуковидні, видовжено-еліпсоїдні або майже циліндричні, трохи опушені, спочатку жовтувато-бурі, пізніше — червонуваті, з одною кісточкою. Цвіте у травні — червні. Поширення. Росте на узліссях по всій території України, крім південно-степових районів; у Криму — в горах. Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Глід криваво-чер-воний.

246 ГЛІД КРИМСЬКИЙ боярышник крымский Crataegus taurica — невеличке (1—3 м заввишки) деревце або кущ родини розових. Короткі бічні пагони закінчуються облистненими колючками близько 1 см завдовжки. Листки шкірясті, двоколірні; на плодоносних пагонах — клиновидні, на верхівці — великозуб-часті або тричінадрізані, з оберненояйцевидною або округлою пластинкою, на неплідних пагонах — 5—7-роздільні, при основі нерідко розсічені, лопаті в них широкоовальні, по краю гостро-зубчасті. Квітки двостатеві, правильні, двостовпчикові, рідше од-но-тристовпчикові, 5-пелюсткові, блідо-рожеві, зібрані в багатоквітковий зонтиковидний щиток (гілочки суцвіття, квітконіжки, гіпантії й чашолистки — з густим білим повстисто-павутинистим опушенням). Плоди яблуковидні, винно-червоного кольору, у нижній частині виразно п'ятигранні, з 1—2 (3) кісточками. Цвіте у травні — червні. Поширення. Росте серед чагарників та на кам'янистих схилах у Криму. Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Глід криваво-червоний.