238 ГІСОП ЛІКАРСЬКИЙ иссоп обыкновенный Hyssopus officinalis — багаторічна трав'яниста дрібно-опушена рослина родини губоцвітих. Стебла чотиригранні, підведені, 20—50 см заввишки. Листки цілокраї, довголанцетні, до 8 мм завширшки, до основи клиновидно звужені, без помітного черешка, крапчастозалозисті, з трохи загорнутими на спідній бік краями. Квітки неправильні, двостатеві, яскраво-сині, іноді рожеві; суцвіття переривчастоко-лосовидне, майже однобічне. Плід — з 4 горішків. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Походить з Південної Європи. На Україні вирощують у садах і на городах як ефіроолійну рослину. Дичавіє. Заготівля і зберігання. Використовують траву (верхівки стебла до 20 см завдовжки), зібрану під час цвітіння рослини. Сушать під наметом або в приміщенні. Сухої сировини виходить 20 % . Зберігають у сухому приміщенні в мішках. Рослина неофіци-нальна.

Хімічний склад. Трава містить ефірну олію (0,6—1 % ), флавоноїди (0,9%), тритерпенові кислоти (урсолова, олеанолова), дубильні й гіркі речовини, смоли, камедь і барвники. До складу ефірної олії входять 1-пінокам-фон, а-пінен, р-пінен, камфен, цинеол, 1-пінокамфеол, пінокам-феолацетат і сесквітерпени. Фармакологічні властивості і використання. Рослина має антисептичні й спазмолітичні властивості. В багатьох зарубіжних країнах Г. л. використовують у науковій медицині, в СРСР — лише в народній. У вигляді настою або настойки його вживають як відхаркувальний засіб при хронічних катарах верхніх дихальних шляхів (бронхіти, трахеїти, ларингіти), при бронхіальній астмі, поганому травленні, хронічних колітах, метеоризмі й запорах, як глистогінний засіб, а також при анемії, • неврозах, стенокардії, ревматизмі та гіпер-гідрозі. Місцево Г. л. використовують при запаленні очей, при стоматитах, охриплості голосу, захворюваннях глотки, для лікування забитих місць, синців, ран та екзем. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1—2 столові ложки на 400 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують) по півсклянки 2—3 рази на день за 20 хв до їди (пити теплим); настойку трави (20 г трави на 100—200 мл горілки, настоюють 7 днів, проціджують) по 1 чайній ложці 2—3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — настій трави (2 чайні ложки трави на 200 мл окропу, настоюють ЗО хв) для полоскань, промивань та компресів.

239 ГЛЕДИЧІЯ КАСПІЙСЬКА гледичия каспийская Gleditschia caspia — невелике, 10—12 м заввишки, однодомне дерево родини бобових. Має великі нерозгалужені колючки. Листки непарноперисті або двоперисті. Квітки дрібні, одностатеві, зигоморфні (див. Зигоморфна квітка), зеленкуваті, в прикорочених пазушних китицях. Плід — біб. Цвіте у червні. Поширення. Походить з Північної Америки. На Україні розводять як декоративне дерево в садах і парках Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Гледичія колюча.