| ність (при відносно невисокій гострій
токсичності) виявляє спиртовий екстракт плодів. Екс-периментальнр
з'ясовано, що екстракт плодів Г. з. виявляє протизапальну і
протинабрякову дію, зменшує в'язкість крові, має капілярозміцнюючі
властивості, знижує артеріальний тиск, нормалізує вміст холестерину і
лецитину в крові, зменшує ліпоїдоз аорти і печінки. Доведено також
вазотонічну, судинозвужуючу і знеболюючу дію рослини. У вітчизняній і
зарубіжній медицині Г. з. використовують для виготовлення препаратів,
які застосовують в основному при різних судинних захворюваннях та деяких
інших хворобах. До них належить беласкузин, ва-зотонін, веногал,
веностазин, дескузан, ескувазин, ескувіт, ескузан, есфлазид, репарил,
руфаесцин та інші. В СРСР дозволено використовувати ескузан і есфлазид.
Галенові препарати Г. з. широко використовуються в народній медицині:
свіжовидавле-ний сік з квіток п'ють при варикозному розширенні вен,
тромбофлебіті, атеросклерозі та геморої; сік квіток, законсервований
спиртом, настойку квіток або плодів — при варикозному розширенні вен і
геморої; настій кори — при тривалій діареї, малярії, та при хронічних
бронхітах у курців; відвар шкірки плодів — при маткових кровотечах. У
поєднанні з іншими лікарськими рослинами Г. з. використовують при
гемороїдальних кровотечах, варикозному дерматиті, подагрі, артриті тощо.
Як зовнішній засіб використовують настій кори, настойку плодів, настій
шкіри плодів та свіже потерте листя. Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — сік з квіток по 25— ЗО крапель два рази на день; сік з
квіток, законсервований спиртом у співвідношенні 1:2, по ЗО—40 г тричі
на день; настій кори (1 чайна ложка подрібненої сировини на 2 склянки
охолодженої кип'яченої води, настоюють 8 годин, проціджують) по ЗО мл 4
рази на день; настойку (50 г квіток або плодів на 0,5 л горілки) по
ЗО—40 крапель 3—4 рази на день; відвар шкірки плодів (5 г подрібненої
шкірки плодів на 200 мл окропу, кип'ятити 15 хв) по столовій ложці 3
рази на день; суміш кори (15 г), квіток липи серцелистої і бузини чорної
(по 45 г) готують як настій (1 столова ложка суміші на 200 мл окропу) і
п'ють по 1 Склянці 2 рази на день при артриті й подагрі; столову ложку
суміші квіток Г.з. і горобини звичайної (по 20 г) та квіток арніки
гірської (10 г) напарюють 20 хв на 200 мл окропу і п'ють по 1 склянці
два рази на день при гемороїдальних кровотечах; дві столові ложки суміші
плодів Г.з., кори берези пухнастої і кори дуба звичайного (по 20 г),
слані моху ісландського і трави хвоща польового (по 50 г), трави
астрагалу солод- |
колистого і коріння ожини сизої (по 100 г),
коріння ревеню тангутського і квіток цмину піскового (по ЗО г) варять 5 хв у 400 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують і п'ють по півсклянки 4 рази на день при варикозному дерматиті (одночасно корисно приймати місцеві ванни з відвару кореневищ дріоптерису чоловічого). ■ ЗОВНІШНЬО — настій кори (50 г сировини на 1 л окропу, кип'ятять 15 хв, настоюють 8 годин, проціджують) для сидячих прохолодних ванн при гемороїдальних кровотечах безпосередньо після випорожнення (коли шишки ще зовні) протягом 15 хвилин; відвар кори (10 г кори на 200 мл окропу) для холодних мікроклізмочок при гемороїдальних кровотечах; відвар сировини (15 г шкірки плодів на 250— 300 мл окропу, кип'ятять 10 хв) для спринцювання двічі на день при маткових кровотечах у клімактеричний період (за умови відсутності злоякісних пухлин); настойку шкірки плодів (40 г сировини на 1 л спирту) для розтирань при ревматоїдному артриті; свіже подрібнене листя для припарок або спиртову витяжку з плодів (2 частини плодів заливають 1 частиною горілки і настоюють 15 днів) для змазувань при варикозному дерматиті. |
229 ГІРЧАК ВУЗЛУВАТИЙ |
