| вому перевантаженні, при болях у ділянці
серця, як вітрогінний, протиглисний засіб і як засіб, що сприяє
травленню. Рослина входить до складу заспокійливого чаю, шлункового чаю
і вітрогінного чаю. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій кореневища з корінням (20 г або 2,5 столові ложки, на 200 мл окропу) по 2—3 столові ложки 3—4 рази на день через 30 хв після їди; холодний настій подрібнених кореневищ з корінням (2 чайні ложки на 1 склянку холодної води, настоюють 12 годин) по третині склянки 3 рази на день; порошок кореневищ з корінням по 1—3 г на прийом; настойку (у співвідношенні 1:5, на 70 % -ному спирті) по 20—ЗО крапель З—4 рази на день; екстракт валеріани густий (Extractum Valerianae spissum) по Г—2 таблетки на прийом; корвалол (Corvalolum) по 15—ЗО крапель 2—3 рази на день при неврозах з підвищеною збудливістю,, нерізко виражених спазмах коронарних судин, тахікардії, безсонні, при гіпертонічній хворобі в початковій стадії, спазмах кишечника (при тахікардії й спазмах судин разову дозу можна збільшувати до 40— 45 крапель); валокормід (Valocormidum) по 10—20 крапель 2—3 рази на день при серцево-судинних неврозах, що супроводяться брадикардією; краплі камфорно-валеріанові (Guttae Valerianae cum Camphora) по 15—20 крапель З рази на день при серцево-судинних неврозах; відвар 1—3 чайних ложок суміші взятих порівну коріння В. л. 1 листя меліси лікарської на 1 склянці окропу (добова доза) п'ють при кропив'янці; суміш кореневищ з корінням В. л. шишок хмелю звичайного, листя бобівника трилистого і м'яти перцево" у співвідношенні 1:1:2:2 готують як настій (1 столова ложка суміші на 2 склянки окропу, настоюють ЗО хв, проціджують) і приймають по півсклянки 2 рази на день як жовчогінний засіб. ЗОВНІШНЬО — ванни з відвару коріння В. Л. (жменя сировини на 1 л води) при епілепсії у дітей (протягом 15 хв, через день, перед сном); ванни для дорослих з відвару суміші взятих порівну квіток нагідок лікарських і ромашки лікарської, коріння В. л., трави чебрецю звичайного і шавлії лікарської (пригорща суміші на 2 л води, варять ЗО хв і додають до повної ванни) приймають двічі на тиждень при функціональних захворюваннях нервової системи, при явищах перевтоми, надмірній дратівливості, радикуліті, тромбофлебіті, гіпертонічній хворобі , та гіпотензії. Найбільший терапевтичний ефект при використанні галенових препаратів В. л. досягається при систематичному й тривалому застосуванні їх. Разом з тим слід пам'ятати, що тривале вживання їх і передозування можуть спричинити відчуття пригніченості загального стану, головний біль, сонливість, нудоту, пригнічення процесу травлення, порушення діяльності серця. Але ці побічні явища зникають при зменшенні дози або тимчасовому припиненні лікування. |
148 ВАЛЕРІАНА ПАГОНОНОСНА багаторічна трав'яниста рослина родини валеріанових. Те саме, що й валеріана пагорбова. 149 ВАЛЕРІАНА ПАГОРБОВА,
|
150 ВАЛЕРІАНА РОСІЙСЬКА валериана русская Valeriana rossica — багаторічна трав'яниста рослина родини валеріанових. Має пряме, вертикальне, рідше косе кореневище без пагонів. Стебло пряме, борозенчасте, голе, при основі шерстисте, 70—160 см заввишки. Листки непарноперисті, супротивні, зісподу голі або з дуже короткими рідкими щетиновидни-ми шипиками; стеблові — з 6—10 парами вузьколанцетних, частіше— цілокраїх листочків. Квітки двостатеві, неправильні, дрібні, білі або блідо-рожеві, в щитковидному пухкому або досить міцному суцвітті. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — липні. Поширення. Росте в Лівобережному Лісостепу на полях, по чагарниках, на суходільних луках. Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Валеріана лікарська.  |
