ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка
вому перевантаженні, при болях у ділянці серця, як вітрогінний, протиглисний засіб і як засіб, що сприяє травленню. Рослина входить до складу заспокійливого чаю, шлункового чаю і вітрогінного чаю.

Лікарські форми і застосування.

ВНУТРІШНЬО — настій кореневища з корінням (20 г або 2,5 столові ложки, на 200 мл окропу) по 2—3 столові ложки 3—4 рази на день через 30 хв після їди; холодний настій подрібнених кореневищ з корінням (2 чайні ложки на 1 склянку холодної води, настоюють 12 годин) по третині склянки 3 рази на день; порошок кореневищ з корінням по 1—3 г на прийом; настойку (у співвідношенні 1:5, на 70 % -ному спирті) по 20—ЗО крапель З—4 рази на день; екстракт валеріани густий (Extractum Valerianae spissum) по Г—2 таблетки на прийом; корвалол (Corvalolum) по 15—ЗО крапель 2—3 рази на день при неврозах з підвищеною збудливістю,, нерізко виражених спазмах коронарних судин, тахікардії, безсонні, при гіпертонічній хворобі в початковій стадії, спазмах кишечника (при тахікардії й спазмах судин разову дозу можна збільшувати до 40— 45 крапель); валокормід (Valocormidum) по 10—20 крапель 2—3 рази на день при серцево-судинних неврозах, що супроводяться брадикардією; краплі камфорно-валеріанові (Guttae Valerianae cum Camphora) по 15—20 крапель З рази на день при серцево-судинних неврозах; відвар 1—3 чайних ложок суміші взятих порівну коріння В. л.

1 листя меліси лікарської на 1 склянці окропу (добова доза) п'ють при кропив'янці; суміш кореневищ з корінням В. л. шишок хмелю звичайного, листя бобівника трилистого і м'яти перцево" у співвідношенні 1:1:2:2 готують як настій (1 столова ложка суміші на

2 склянки окропу, настоюють ЗО хв, проціджують) і приймають по півсклянки 2 рази на день як жовчогінний засіб.

ЗОВНІШНЬО — ванни з відвару коріння В. Л. (жменя сировини на 1 л води) при епілепсії у дітей (протягом 15 хв, через день, перед сном); ванни для дорослих з відвару суміші взятих порівну квіток нагідок лікарських і ромашки лікарської, коріння В. л., трави чебрецю звичайного і шавлії лікарської (пригорща суміші на 2 л води, варять ЗО хв і додають до повної ванни) приймають двічі на тиждень при функціональних захворюваннях нервової системи, при явищах перевтоми, надмірній дратівливості, радикуліті, тромбофлебіті, гіпертонічній хворобі , та гіпотензії. Найбільший терапевтичний ефект при використанні галенових препаратів В. л. досягається при систематичному й тривалому застосуванні їх. Разом з тим слід пам'ятати, що тривале вживання їх і передозування можуть спричинити відчуття пригніченості загального стану, головний біль, сонливість, нудоту, пригнічення процесу травлення, порушення діяльності серця. Але ці побічні явища зникають при зменшенні дози або тимчасовому припиненні лікування.
148 ВАЛЕРІАНА ПАГОНОНОСНА

багаторічна трав'яниста рослина родини валеріанових. Те саме, що й валеріана пагорбова.

149 ВАЛЕРІАНА ПАГОРБОВА,

валеріана пагононосна, валеріана вузьколиста; валериана холмовая Valeriana collina, синоніми: V. angustifolia, V. htolonifeia — багаторічна трав'яниста рослина родини валеріанових. Кореневище — з довгими підземними пагонами. Стебло прямостояче, одиничне, ребристе, голе, біля основи трохи шорстке. Листки супротивні, непарноперисторозсі-чені; стеблові — з 6—11 парами листочків. Квітки двостатеві, неправильні, дрібні, білі або блідо-рожеві, у щитковидних суцвіттях. Плід — сім'янка. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Трапляється розсіяне майже по всій території України у лісах, на узліссях, на луках. Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Валеріана лікарська.

валериана холмовая

150 ВАЛЕРІАНА РОСІЙСЬКА

валериана русская Valeriana rossica — багаторічна трав'яниста рослина родини валеріанових. Має пряме, вертикальне, рідше косе кореневище без пагонів. Стебло пряме, борозенчасте, голе, при основі шерстисте, 70—160 см заввишки. Листки непарноперисті, супротивні, зісподу голі або з дуже короткими рідкими щетиновидни-ми шипиками; стеблові — з 6—10 парами вузьколанцетних, частіше— цілокраїх листочків. Квітки двостатеві, неправильні, дрібні, білі або блідо-рожеві, в щитковидному пухкому або досить міцному суцвітті. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — липні. Поширення. Росте в Лівобережному Лісостепу на полях, по чагарниках, на суходільних луках. Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Валеріана лікарська.валериана

 

Наступна сторінка