139 БУРЯК ЗВИЧАЙНИЙ свекла обыкновенная Beta vulgaris — дворічна овочева коренеплідна рослина родини лободових. У 1-й рік життя утворює розетку великих черешкових листків і потовщений м'ясистий корінь різної форми (плоский, округлий, оваль-но-видовжений, циліндричний, конічний) і забарвлення. На 2-й рік висаджені у грунт коренеплоди розвивають прямі, гіллясті, облистнені квітконосні стебла. Квітки двостатеві, по кілька вкупі. Плоди зростаються, утворюючи супліддя (клубочки). Поширення. Культивують у всіх районах України як овочеву рослину. Сировина. Використовують коренеплоди і листя. Хімічний склад. Лікувальне значення столових буряків зумовлене наявністю в них багатьох фізіологічно активних речовин у кількостях, що мають лікувально-профілактичне значення. У столових буряках є цукри (сахароза, глюкоза, фруктоза), органічні кислоти (щавлева, яблучна, лимонна), пектини (1,2 % ), білок (1,7 % ), бетаїн, каротин (0,01 мг% ), аскорбінова кислота (5—15 мг% ), вітамін В, (0,02 мг% ), вітамін В2 (0,04 мг% ), барвники та сполуки калію

(288 мг % ), магнію (40—45 мг % ), заліза (1400 мкг/100 г), міді (140 мкг/100 г), ванадію, бору, йоду, марганцю, кобальту, літію, молібдену, рубідію, фтору і цинку. Фармакологічні властивості і використання. Сік Б. з. виявляє спазмолітичну, діуретичну і про-тисклеротичну дію. Він стимулює гемопоез, шлункову секрецію і перистальтику кишечника, затримує розвиток мікроорганізмів у кишечнику, сприяє виведенню холестерину, підвищує міцність кровоносних капілярів, розслаблює спазми судин, виявляє протипухлинні властивості, регулює обмін речовин в організмі, позитивно впливає на функції статевих залоз, поліпшує зір. Відомі й протизапальні та ранозагоювальні властивості соку Б. з. Вживання Б. з. є ефективним при спастичних колітах, атеросклерозі, тиреотоксикозі, аритміях, гіпертонічній хворобі, захворюваннях печінки, атонії кишечника, хронічних запорах. Сирий і квашений буряк — ефективний засіб при лікуванні цинги. Фармацевтична промисловість випускає препарат ацидин (Acidin — pepsinum), що сприяє перетравлюванню їжі в шлунку. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — сік Б. з. в рівних співвідношеннях з соком редьки і моркви п'ють по 1 столовій ложці тричі на день при залізодефіцитних анеміях; сік Б. з. з медом (у співвідношенні 1:1) або журавлиновим соком (2:1) п'ють при гіпертонії, спазмах судин, а також як послаблюючий та заспокійливий засіб; при гіпертонії сік Б; з. п'ють по 1 склянці 3 рази на день 4 дні підряд; сік Б. з. по півсклянки натщесерце п'ють як послаблюючий засіб; салат з варених буряків вживають натщесерце для одержання послаблюючого ефекту; свіжий буряковий сік п’ють по півсклянки 3—4 рази на .день при ракових захворюваннях. ЗОВНІШНЬО — свіжонатертий буряк прикладають до ран, а сік закапують у ніс при нежиті. ПРОТИПОКАЗАНО вживати буряк у великих кількостях при нирковокам'яній хворобі (насамперед при окса-лурії) та інших порушеннях обміну речовин.

140 БУЯХИ, гонобобель, лохина; голубика Vaccinium uliginosum — листопадний дуже розгалужений кущик родини брусницевих. Стебло прямостояче, округле. Листки цілокраї, ланцетні або оберненояйцевидні, зісподу сизо-зелені, з дуже виступаючими жилками. Квітки правильні, з яйцевидно-глечиковидним білим або рожевим віночком, по 1—2 у пазухах листків. Плід — синя, з сизуватою поволокою ягода. Цвітуть у трав-ні-червні. Плоди достигають у липні. Поширення. Ростуть розсіяно на півночі Правобережного Полісся, подекуди у південній частині Полісся, в Карпатах у заболочених соснових і мішаних лісах, на торфових болотах. Заготівля і зберігання. Використовують листя, зібране під час цвітіння рослини і ягоди. Ягоди використовують свіжими або сушеними. Сушать ягоди у печах або сушарках при температурі 40— 55°. Зберігають у сухих прохолодних приміщеннях. Строк придатності —2 роки. Рослина неофіціальна. Хімічний склад. Ягоди Б. містять вуглеводи (5,3—6,8 %), вітаміни С (до 28 мг% ), РР, каротин, лимонну, яблучну, щавлеву і бензойну кислоти, пектини (0,5— 0,6 % ), дубильні речовини, барвники, сполуки заліза і марганцю тощо. В листках знайдено дубильні речовини, флавоноїди (гіперозид, грайанотоксин, кверцетин-3-галакто-зид), безазотисті екстрактивні речовини (29,6—56,2 % ). Фармакологічні властивості і використання. Ягодам властива протизапальна, жарознижувальна й загальнозміцнююча дія. їх використовують як протицинготний, послаблюючий і глистогінний засіб, при порушеннях обміну речовин, гарячці, в комплексному лікуванні деяких видів анемій. З ягід приготовляють соки, компоти, варення, вина, джеми, желе та муси. Відвар листя Б. використовують при діабеті, хворобах серця і недокрів’ї та як проносний засіб. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар листя (10 г на 200. мл окропу) по півсклянки тричі на день; відвар сушених ягід (20 г на 200 мл окропу) по півсклянки тричі на день як в'яжучий засіб при проносах, ентеритах і гастритах.