вого діабету, а також при ревматоїдних та інфекційних неспецифічних артритах. Ягоди використовують при туберкульозі легень, катарі шлунка з недостатньою кислотністю, нирковокам'яній хворобі й ревматизмі, як вітамінний, протискорбутний та протигнильний засіб. Вживають ягоди свіжими, квашеними і вареними. Відвар ягід добре гамує спрагу при гарячці. Сік п'ють при підвищенні кров'яного тиску. В акушерсько-гінекологічній практиці настій або відвар листя Б. використовують при набряках і нефропатії вагітних, а ягоди — при неврозах у клімактеричний період, анемії вагітних та при септичних захворюваннях у післяпологовий період. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар листя (2 столові ложки на склянку окропу) по половині — третині склянки 2—3 рази на день; суміш ягід і листя Б. та трави звіробою звичайного у співвідношенні 1:1:1 готують як настій (1 столову ложку суміші на склянку окропу, кип’ятити 10 хв, настоювати 1 годину, процідити) і п’ють по півсклянки 5 раз на день, починаючи з 4-ї години, при нічному нетриманні .сечі. ЗОВНІШНЬО — сік у вигляді примочок і зрошень при лікуванні лишаїв і корости. 126 БУДЯК ЖОВТОЦВІТИЙ трав'яниста рослина родини складноцвітих. Те саме, що й жовтозілля звичайне. 127 БУЗИНА СМЕРДЮЧА багаторічна трав'яниста рослина родини жимолостевих. Те саме, що й бузина трав'яниста.

128 БУЗИНА ТРАВ'ЯНИСТА, бузина смердюча; бузина травянистая Sambucus ebulus — багаторічна трав'яниста рослина родини жимолостевих. Стебло пряме, борозенчасте, розгалужене, 60—150 см заввишки. Листки з ланцетними прилистками, супротивні, непарноперисті, з 5— 9 видовженоланцетними пилчастими листочками. Квітки двостатеві, правильні, дрібні, зовні рожеві, всередині — білі, зібрані в щитковидну волоть з трьома головними гілочками. Плід — чорна кістянка. Цвіте у червні — липні. Плоди достигають у серпні — вересні. Поширення. Росте розсіяно по всій території України на лісових вирубках, берегах водойм, засмічених місцях. Заготівля і зберігання. Використовують коріння (Radix Sambuci ebuli), заготовлене восени або навесні. Викопані корені очищають від землі, миють, розрізають на куски по 10—12 см завдовжки, розщеплюють, пров'ялюють кілька днів на сонці і досушують у протопленому приміщенні. Сухої сировини виходить 20 % . Зберігають у сухих провітрюваних приміщеннях. Рослина неофіциналь-на. Хімічний склад. У коренях Б. т. знайдено сапоніни, дубильні й гіркі речовини. Плоди містять цукри (глюкозу і фруктозу), органічні кислоти (яблучну, винну і оцтову),

дубильні речовини, барвники, аскорбінову кислоту (25 мг% ), невідомий глікозид. Фармакологічні властивості і використання. Препарати Б. т. виявляють діуретичну, протидіабе-тичну і антимікотичну дію. Як сечогінний засіб Б. т. використовують при запаленні нирок (гломерулонефриті, пієлонефриті, нефролітіазі), асциті, спричиненому захворюванням нирок, при випоті в черевну порожнину і серцеву сумку (ексудативному перикардиті). Ефективним є вживання Б. т. (окремо або в поєднанні з іншими лікарськими рослинами) при різних хворобах сечового міхура та при діабеті. Зовнішньо препарати Б. т. використовуються в дерматології. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар (2 чайні ложки на склянку окропу) по 1 столовій ложці тричі на день; настойку (20 г коріння на 100 мл горілки) по ЗО крапель тричі на день; з суміші квіток гадючника в'язолистого і волошки синьої, коріння Б. т., трави споришу звичайного і хвоща польового, стовпчиків кукурудзи звичайної, листя мучниці звичайної та бруньок берези бородавчастої у співвідношенні 10 : 1 : 1,5: 1 : 1 : 1,5 : 1,5 : 1,5 готують настій (4 столові ложки настоюють 12 годин на 1 л води, кип'ятять 5 хв) і теплим п'ють його по півсклянки 4 рази на день через 30 хв після їди при набряках, поліартриті та подагрі. ЗОВНІШНЬО — настій коріння використовують для місцевих ванночок при грибкових захворюваннях нігтів і при дерматитах від укусів павуків. Рослина отруйна! Передозування небезпечне.