73 БАРВІНОК РОЖЕВИЙ, катарантус рожевий; барвинок розовый Catharanthus roseus — багаторічний вічнозелений напівкущ родини барвінкових. Стебло циліндричне, голе, прямостояче або сланке, ЗО—60 см заввишки. Листки короткочерешкові, видовжені, блискучі, супротивні, з добре виявленим жилкуванням. Квітки правильні, двостатеві, 5-пе-люсткові, рожеві або білі, зібрані по 2—4 на верхівках пагонів. Плід — з 2 листянок. В умовах Аджарської АРСР цвіте з травня — червня до осені. Поширення. Походить з Індонезії. В СРСР — в оранжерейній культурі як декоративна рослина. На Чорноморському узбережжі Кавказу вирощується у відкритому грунті як однорічна культура Сировина. В медичній промисловості використовують надземну частину рослини. Заготовляють у фазі масового цвітіння, коли в листі відмічено максимальний вміст алкалоїдів. Аптеками не відпускається. Хімічний склад. З трави Б. р. виділено понад 60 алкалоїдів, які належать до групи індоль-них. Серед них: вінбластин, він-кристин, лейрозин, лейрозидин, лейрозивін, ровідин та інші. Фармакологічні властивості і використання. Алкалоїди Б. р. виявляють протипухлинну, антибактеріальну й гіпотензивну активність. В онкологічній практиці застосовують два протипухлинні препарати: вінбластин і вінкрис-тин. У зарубіжній народній медицині Б. р. використовують при гіпертонії, діабеті, кровотечах, для лікування і очищення ран, а у вигляді полоскань — при цинзі й зубному болі. Свіжий сік рослини використовували при укусах ос. Лікарські форми і застосування. Вінбластин (Vinblastinum, Vincaleucoblas-tine) застосовують внутрішньовенно при генералізованих формах лімфогранулематозу, лімфо- і ретикулосаркомі та при хоріонепітеліомі матки: ПРОТИПОКАЗАНИЙ при лейкопенії. Вінкристин (Vincristinum, Oncovin) застосовують внутрішньовенно в комплексній терапії гострого лейкозу, при лімфосаркомі, саркомі Юїнга. Розевін (Rosevinum) — вітчизняний аналог вінбластину.

74 БАРВІНОК ТРАВ’ЯНИСТИЙ барвинок травянистый Vinca heibacea — багаторічна трав'яниста рослина родини барвінкових. Пагони сланкі або висхідні, не вкорінюються, до 100 см завдовжки. Листки округло-яйцевидні або яйцевидні, по краях дрібновійчасті, зверху опушені, на зиму опадають. Квітки пазушні, двостатеві, віночок фіолетово-голубий, до 18 мм у діаметрі. Плід — з 2 листянок. Цвіте у травні — червні. Поширення. Росте в лісах, переважно байрачних, по узліссях, лісових галявинах, по чагарниках, на полях у Лісостепу й Степу, в передгір'ях і на Південному березі Криму. Сировина. Використовують траву, зібрану під час і після цвітіння рослини. Рослина неоіфі-цинальна. Хімічний склад. Трава Б. т. містить алкалоїди гербацеїн, гер-балін, вінканін, вінкамін, резерпінів, скіміанін, акуаміцин та флавоноїди. Фармакологічні властивості і використання. Препарати виявляють гіпотензивну й гіпоглікемічну дію. Особливо цінним є те, що в цьому барвінку, крім алкалоїдів, які мають гіпотензивну властивість, є й рутин. Природне поєднання цих речовин робить рослину особливо перспективною, бо лікування гіпертонії проводиться часто гіпотензивними препаратами разом з рутином. У народній медицині настій трави Б. т. використовують при лікуванні гнійних ран і сверблячих дерматитів, а відвар — при діабеті. Настойку коріння на горілці використовують при виразці шлунка. Лікарські форми і застосування. ЗОВНІШНЬО — настій трави (столова ложка сухої трави на склянку окропу, настоюють ЗО хв) для обмиваная і примочок. Рослина отруйна!   75 БДЖОЛИНА ТРАВА ефіроолійна і медоносна рослина родини губоцвітих. Те саме, що й меліса лікарська.

76 БЕДРИНЕЦЬ ВЕЛИКИЙ, снітка; бедренец большой Pimpinella major — багаторічна трав'яниста гола кореневищна рослина родини селерових (зонтичних). Стебло пряме, гостроребристе, порожнисте, при основі під час цвітіння рослини — з бічними розетками листків, 40—100 см заввишки. Листки пе-ристорозсічені, з яйцевидними, великопилчастими частками. Квітки дрібні, білі, 5-пелюсткові, в складних зонтиках, що мають 8—10 променів. Плід — двосім'янка. Цвіте у липні — вересні. Поширення. Трапляється в лісових і лісостепових правобережних районах, у Карпатах на лісових галявинах, по чагарниках і на луках. Заготівля і зберігання. Використовують корені з кореневищами, які заготовляють восени або рано навесні. Викопані корені миють холодною водою і сушать на відкритому повітрі або в протопленому приміщенні. Сухої сировини виходить 20 % . Рослина неофі-цинальна. Хімічний склад. У кореневищах і корінні є ефірна олія, пімпінелін, дубильні речовини, смоли, крохмаль, цукор тощо. Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині препарати Б. в. використовують як гемостатичний, седативний, болетамувальний та відхаркувальний засіб. Вони заспокійливо діють на нервову систему, нормалізують роботу серця. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій коріння (1 столова ложка подрібненого коріння на 400 мл окропу) по півсклянки 3—4 рази на день; настойку коріння (у співвідношенні 1:10, на 70 %-ному спирті, настоюють 7 днів) по 15—20 крапель З—4 рази на день.