1263 ШОЛУДИВНИК БОЛОТНИЙ мытник болотный Pedicularis palustris — однорічна напівпаразитна гола (волохаті лише основа стебла і чашечка) рослина родини ранникових. Стебло прямостояче, 15— 60 см заввишки, найчастіше при основі розгалужене, нерідко червонувате, вкрите листками. Прикореневі листки в розетці, дуже зменшені, довгасті, цілі. Стеблові листки чергові, рідше майже супротивні, ланцетовидні, перисто-розсічені на дрібні сегменти з білими потовщеними хрящовид-ними кінчиками. Квітки двостатеві, неправильні, на коротких ніжках по одній у пазухах верхніх стеблових листків; найверх-ніші квітки колосовидно скупчені, з дрібними листоподібними приквітками. Чашечка широко-трубчаста, волосиста, дволопатева, коротша за трубочку віночка, гола або з довгими кучерявими волосками. Віночок 20—22 мм завдовжки, бруднорожевий або рожевий, двогубий; верхня губа дволопатева, майже пряма, лише на верхівці зігнута, з дуже коротким широким носиком, який несе з обох боків по зубцю, нижче, майже всередині губи, є ще по одному зубцю з кожного боку, нижня — трилопатева, однакової довжини з верхньою, по краю війчаста. Плід — коробочка. Цвіте з червня до серпня. Поширення. Шолудивник болотний росте на вологих луках, болотах і торфовищах на Поліссі і в Лісостепу.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують сушену траву шолудивника, яку заготовляють в період цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава шолудивника містить глікозид аукубін (ри-нантин), і невелику кількість алкалоїдів (до 0,01% ). Фармакологічні властивості і використання. Експериментальними спостереженнями встановлено, що настій трави шолудивника є ефективним матковим засобом, який подібно до ріжків (але в 4— 5 раз слабіше) посилює скорочення і підвищує тонус матки, сприяє зупинці післяпологових кровотеч. Крім того, рослина виявляє сечогінну і протизапальну дію. У народній медицині шолудивник використовують як кровоспинний (при маткових кровотечах), сечогінний, інсектицидний (проти вошей) і ранозагоювальний засіб та при себореї голови. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (10 г, або 2 чайні ложки сировини "на 200 мл окропу) по 4—10 крапель 3 рази на день ЗОВНІШНЬО — настій трави (5 столових ложок сировини на 1 л окропу) для миття голови при себореї та вошивості. Шолудивник болотний належить До отруйних рослин і користуватися ним треба обережно, не перевищуючи допустимих доз.

1264 ШПИНАТ ГОРОДНІЙ шпинат огородный Spinacia oleracea — однорічна трав'яниста рослина родини лободових. Стебло пряме, просте або розгалужене, 25—ЗО см заввишки. Прикореневі й нижні стеблові листки довгочерешкові, трикутно-списовидні або видов-женояйцевидні, цілокраї, дуже рідко з одиничними зубцями, гладенькі або зморшкуваті, верхні — сидячі, довгасті, з клиновидною основою. Квітки одностатеві (рослина дводомна), дрібні; чоловічі квітки чотиричленні, з зеленою оцвітиною, зібрані в кінцеві й пазушні колосовидно-волотюваті суцвіття; жіночі — без оцвітини, зібрані в пазухах листків густими клубочками. Плід — горішок. Цвіте з червня до серпня. Поширення. В дикому стані шпинат городній не зустрічається. Походить з Південно-Західної Азії. На території України шпинат широко культивують як овочеву рослину. Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують молоде розеткове листя, яке вживають свіжим (у вигляді салатів) або відварюють. Рослина неофіци-нальна. Хімічний склад. Листя шпинату городнього містить вітаміни В1,