денький, виразно сітчасто-жилку-ватий біб. Цвіте у червні — липні. Поширення. Чина лучна росте по всій території Українй по луках, узліссях, серед чагарників. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву чини (Herba Lathyri рга-tensis), яку заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи всю її надземну частину. Зібрану траву сушать під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава чини містить лейкоантоціанові сполуки, флавоноли кемпферол і кверцетин, невелику кількість алкалоїдів, кавову і ферулову кислоти, вітамін С (у свіжому листі до 800 мг% ), каротин та різні мікроелементи. Фармакологічні властивості і використання. Експериментальними дослідженнями і клінічними спостереженнями встановлено, що чина лучна виявляє м'яку відхаркувальну дію без побічного впливу на організм. Настій трави вживають при гострому і хронічному бронхіті, при абсцесі легень і при пневмонії. У народній медицині, крім того, його п'ють при безсонні. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—настій трави (0,8 г на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці кожні 2—3 години.

1231 ЧИСТЕЦЬ БОЛОТЯНИЙ чистец болотный Stachys palustris — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Має довгі підземні пагони з білуватими бульбовидно-здутими вкороченими меживузлями. Стебла від основи підведені, чотиригранні, ЗО— 150 см заввишки, прості або трохи розгалужені, вкриті здебільшого негустими, короткими і довгими волосками. Стеблові листки супротивні, видовженоланцетні, з коротким черешком або майже сидячі, при основі округлі або не-виразносерцевидні, з країв пилчасті або зарубчасто-пилчасті, на верхівці загострені, з обох боків бархатисто опушені м'якими волосками, іноді зверху майже голі, а зісподу розсіяно опушені по жилках, покривні листки суцвіття, а також часто і верхні стеблові сидячі, верхні покривні листки вкорочені, яйцевидноланцетні, майже цілокраї. Квітки двостатеві, неправильні, утворюють 4— 10-квіткові несправжні кільця, розсунуті в нижній і зближені у верхній частині загального ко-

лосовидного суцвіття; чашечка трубчасто-дзвониковидна, опушена довгими відлеглими волосками, нерідко з домішкою коротеньких залозних, з майже однаковими трикутно-ланцетними, закінченими коротеньким голим вістрям зубцями, не коротшими за її трубочку; віночок червоно-фіолетовий, зовні коротковолосистий з домішкою залозних волосків, двогубий, з суцільною, трохи опуклою верхньою губою і трилопатевою спідньою, середня лопать якої округло-трикутна і вкрита темними плямочками. Плід складається з чотирьох однонасінних горішковидних часток. Цвіте з червня до серпня. Поширення. Чистець болотяний росте по всій Україні на луках і болотах, по берегах водойм і як бур'ян у посівах, на парових полях і городах, особливо по вологих місцях. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву чистецю (Herba Stachydis palustris), яку заготовляють в період цвітіння рослини. Зібрану сировину сушать, розстеливши тонт ким шаром на папері чи тканині під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава чистецю містить бетаїнові сполуки, дубильні речовини, ефірну олію, органічні кислоти, вітамін С (132 мг% ) та ін. Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати чистецю знижують артеріальний тиск, заспокійливо діють на центральну, нервову систему, регулюють менструації, посилюють скорочення матки, підвищують секрецію жовчі, діють як протизапальний засіб. У народній медицині настойку, рідше настій трави чистецю дають усередину при гіпертонічній хворобі, серцево-судинній недостатності, церебральних інсультах, істеричних припадках, епілепсії, порушенні менструацій та при маткових кровотечах різної етіології. Зовнішньо настій трави чистецю використовують для полоскань при ангіні, обмивань і компресів при ранах, виразках і шкірних хворобах. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настойку (3 чайні ложки сировини на 200 мл горілки, настояти 7 днів, процідити) по 15— 20 крапель на прийом; настій (1 чайна ложка сировини на 400 мл окропу настояти до охолодження в закритій посудині, процідити) по 1 столовій ложці 3 рази на день. Чистець болотяний вважається отруйною рослиною. Зважаючи на це, користуватися ним треба обережно, не перевищуючи допустимих доз.