1220 ЧЕБРЕЦЬ ПЛАЗКИЙ, чебрець боровий; тимьян ползучий Thymus serpyllum — низенький (до 15 см заввишки), з приємним запахом півкущик родини губоцвітих. Головне стебло тоненьке, повзуче, вкорінене, закінчується лежачим неплідним пагоном; квітконосні гілочки круглясті або невиразночотири-гранні, прямостоячі чи від основи підведені, більш-менш рівномірно навкруг опушені, під суцвіттям відлегловолосисті. Листки супротивні, короткочерешкові, еліптичні або видовжено-еліптичні, цілокраї, по краю при основі довго-війчасті, з малопомітними крапчастими залозками і випнутими зісподу жилками; верхівкові підсуцвітні листки ромбічно-еліптичні. Квітки неправильні, різнорідні (або двостатеві, або жіночі на різних особинах), зібрані в пазухах верхніх листків пучками, зближеними на кінцях гілочок у головчасте або довгасте, при основі іноді переривчасте суцвіття; віночок рожево-бузковий, двогубий, з плоскою, прямою вищербленою верхньою губою і глибоко-

трилопатевою нижньою. Плід складається з 4 однонасінних го-рішкоподібних часток. Цвіте у червні — липні. Поширення. Чебрець плазкий росте на Поліссі у сухих хвойних і мішаних лісах, на узліссях, галявинах, серед чагарників, на схилах. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву чебрецю (Herba Thymi ser-pilli). Заготовляють її в період цвітіння рослини, зрізуючи ножем, ножицями, секатором або серпом верхні трав'янисті пагони без нижніх здерев'янілих стебел. Зривати їх не можна, бо при цьому рослина виривається з коренями, що приводить до знищення заростей. Повторну заготівлю сировини на тій самій ділянці дозволяється проводити не раніше як через 2—3 роки. Зібрану траву сушать у затінку на відкритому повітрі, розстилаючи тонким шаром на папері чи тканині. Після висихання траву обмолочують, а потім на решеті відділяють квітки і листя від стебел, які відкидають. Готову сировину зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщенні. Строк придатності — З роки.

Хімічний склад. Трава чебрецю містить ефірну олію (від 0,2 до 1,5 % ), флавоноїди, дубильні і гіркі речовини, камедь, тритерпенові кислоти (урсолова і олеанолова), мінеральні солі і інші сполуки. До складу ефірної олії входять тимол, карвакрол, цимол, а- і р-пі-нен, v-терпінен, а-терпинеол, борнеол, цингеберен і інші терпе-ноїди. Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати чебрецю плазкого виявляють відхаркувальну антибактеріальну, спазмолітичну і знеболюючу дію, заспокійливо діють на центральну нервову систему, збуджують виділення шлункового соку. їх можна давати при ларингітах, трахеїтах, бронхітах, бронхопневмоніях, при шлунково-кишкових захворюваннях, що супроводжуються зниженням шлункової секреції, атонією або спазмами кишечника, метеоризмом. У народній медицині, крім того, чебрець плазкий вважається добрим засобом для лікування коклюшу, туберкульозу легень, безсоння, задишки, бронхіальної астми, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, геморої, при захворюваннях суглобів, паралічах, крижовопоперековій невралгії, у випадку інвазії стьожковими гельмінтами, від алкоголізму (див. статтю Полин гіркий) та при альгоменореї. Як зовнішній засіб чебрець використовують при запальних захворюваннях ротової порожнини і ротоглотки, викликаних гноєрід-ними бактеріями (полоскання); у разі нервових і шкірних захворювань, ревматизму (ванни); при запальних захворюваннях піхви, білях, особливо у жінок похилого віку (спринцювання). З готових аптечних препаратів застосовують тимол, пертусин і рідину Гартмана (див. статтю Чебрець звичайний). Препарати чебрецю протипоказані при вагітності, декомпенсації серцевої діяльності, хворобах печінки і нирок. Передозування може спричинити нудоту. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, настояти 2 години) по півсклянки 4 рази на день до їди; 1 чайну ложку сировини заварюють склянкою окропу і п'ють як чай, підсолоджуючи медом. ЗОВНІШНЬО — полоскання настоєм (10 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу); 15 г сировини заливають двома склянками окропу, настоюють до охолодження, проціджують, розводять кип'яченою водою до 1 л і одержаний настій застосовують для спринцювання (процедуру проводять зранку і ввечері); 100 г сировини заливають 2 л окропу, настоюють ЗО хвилин, проціджують і додають до ванни.