1123 СФЕРОФІЗА СОЛОНЦЕВА сферофиза солонцовая Sphaerophysa salsula — багаторічна трав'яниста, вкрита короткими притиснутими волосками рослина родини бобових. Стебло прямостояче, 25—100 см заввишки, у верхній частині розгалужене. Листки чергові, непарноперисті, з 6—10 парами видов-женоеліптичних листочків. Квітки двостатеві, неправильні, у верхівкових китицях; ВІНОЧОК МЄТЄЛИ-ковий, червоний, 16 мм завдовжки. Плід — біб. Цвіте з травня до липня. Поширення. Сферофіза солонцева росте на Кавказі, в Середній Азії, в Казахстані, південній частині Сибіру на берегах і по долинах річок, на вологих, часто засолених місцях, як бур'ян на бавовникових плантаціях і на полях люцерни. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують траву сферофізи (Herba Sphaero-physae salsolae), яку заготовляють від початку цвітіння рослини до початку утворення плодів, зрізуючи всю надземну частину рослини серпом або косою. Висушену на сонці траву обмолочують ціпами. Грубі частини стебел відкидають, а подрібнену масу, що складається з квіток, листя і то^ неньких пагінців, використовують як сировину для добування сферо-фізину. Зберігають сировину в сухих приміщеннях. Строк придатності — 2 роки. Хімічний склад. Трава сферофізи містить суму алкалоїдів (0,12— 0,4 %), головним серед яких є сферофізин. Фармакологічні властивості і використання. Алкалоїд сферофізин виявляє гіпотензивну дію, тонізує й посилює скорочення мускулатури матки. Його використовують при гіпертонічній хворобі 1-ї і 2-ї стадій, у випадку слабкої пологової діяльності й кровотечі після пологів та як засіб, що скорочує м’язи матки в післяпологовий період. Як матковий засіб сферофізин поступається перед іншими препаратами, зате його можна застосовувати у породіль з гіпертонічною хворобою й атеросклерозом, коли призначення інших препаратів (пітуїтрин та інші) протипоказані. Лікарські форми і застосування. Сферофізин (Sphaerophysinum) призначають усередину по 0,03 г 2—3 рази на день, під шкіру і в м'язи по 1 мл 1 % -ного розчину (також 2—3 рази на день). Для стимулювання родової діяльності вводять під шкіру або у м'язи по 1 мл 1 % -ний розчин повторно через 1 годину; всього 6 впорскувань. Усередину призначають по 0,03 г повторно через 2 години. Найбільші дози для дорослих усередину: разова 0,05 г, добова — 0,1 г.

1124 ТАВОЛГА В'ЯЗОЛИСТА — багаторічна трав'яниста рослина род. розових. Те саме, що й гадючник в'язолистий. 1125 ТАЛАБАН ПОЛЬОВИЙ ярутка полевая Тhlaspi aivense — однорічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих з запахом часнику. Стебло прямостояче, голе, угорі розгалужене, 20—50 см заввишки. Листки чергові: стеблові — сидячі, видовжено-ланцет-ні, зубчасті, біля основи стріло-видні, нижні — в прикореневій розетці, довгасто-овальні або оберненояйцеподібні, великозуб-часті, звужені біля основи в черешок, рано відмирають. Квітки двостатеві, правильні, дрібні, білі чотирипелюсткові, зібрані в китицю. Плід — стручечок. Цвіте у квітні — липні. Поширення. По всій території України росте як бур'ян у посівах, біля шляхів і жител. Заготівля і зберігання. Використовують траву і плоди. Заготовляють траву під час цвітіння. Сушать під наметом або на горищі. Зберігають у щільно закритій тарі. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Листки містять аскорбінову кислоту (85,6—477 мг%), насіння — глікозид сини-грин, жирну олію (30—34 % ), лецитин, синигрозид, мирозин, аскорбінову кислоту. Фармакологічні властивості і використання. Препарати з трави талабану польового мають кровоспинну, сечогінну, потогінну, відхаркувальну, в'яжучу, антимікробну, протизапальну, ранозагоювальну властивості. Насіння проявляє тонізуючу, стимулюючу та зміцнюючу дії. Використовується талабан польовий лише в народній медицині: настій трави — при венеричних захворюваннях, зокрема сифілісі, при запаленнях яєчників і ракові матки, для виведення токсичних речовин з організму з потом, лікування стенокардії, жовтяниці, віспи і скарлатини, як засіб, що знижує кислотність шлункового соку, збуджує і стимулює статеву функцію у чоловіків, прискорює і активізує менструальний цикл у жінок. Зовнішньо настій трави або свіже подрібнене листя використовують для лікування ран і виразок. Молоді розеткові листки талабану польового — як у чистому вигляді, так і в суміші з іншими рослинами — використовують для приготування вітамінних протицинготних салатів, м'ясних юшок, борщів, окрошки, соусів тощо. Сік трави талабану польового вико-

ристовували від волосатика та як засіб, що прискорює загоювання ран і видаляє бородавки. Насіння талабану польового народна медицина рекомендує при гіпертонії атеросклерозі, міокардиті, запорі цукровому діабеті, для стимуля ції статевої функції у чоловіків В китайській медицині, крім цьо го, насіння використовують при запаленні очей. Лікарські форми і застосування. Настій (1—1,5 столової ложки трави на 200 мл окропу, настоюють 4 години в закритій посудині, проціджують) по 1 чайній ложці 4—5 раз на день. Порошок листків і плодів з насінням приймають усередину по 0,3 г 4 рази на день. Вітамінний салат. 200 г листків талабану польового, 200 г картоплі, ЗО г майонезу або салатної заправки, сіль за смаком. Варену картоплю нарізати кусочками, зверху покласти подрібнені листки талабану польового посолити і залити сметаною або майоне^ зом. Відвар трави діє абортивно!