ні, розстилаючи їх тонким шаром, часто
перегортаючи. Зберігають у мішках, у сухих, добре провітрюваних
приміщеннях. Строк придатності — до 3 років. Хімічний склад. Кількісний
і якісний склад діючих речовин А. з. залежить значною мірою від умов
вирощування. Вся рослина містить похідні фурано-хромону (келін, віснагін,
келі-нін, аміол, келінол, віснаміол, віснадин та інші) і флавоноїди.
Крім цього, в плодах міститься понад 20 % жирної олії, є ефірна олія.
Основна діюча речовина А. з. — келін. Фармакологічні властивості і використання. Плоди А. з. здавна використовують у народній медицині Єгипту і країн Близького Сходу як ефективний засіб при лікуванні нирковокам'яної хвороби. Фармакологічна активність А. з. зумовлена сумою біологічно активних спазмолітичних речовин. Окремі складові, наприклад, віснамін, виявля- |
ють і фотосенсибілізуючу та седативну дію.
В СРСР з плодів А. з. виготовляють препарати келін та авісан. Келін
призначають при атеросклеротичному кардіосклерозі, хронічній коронарній
недостатності, спазмах кишечника і шлунка, а також при стенокардії та
бронхіальній астмі у міжприступові періоди. Келін входить до складу
препаратів вікаліну, келатрину та келіве-рину. Авісан рекомендується при
спазмах сечовивідних шляхів, для кращого відходження сечових каменів,
при ниркових коліках, а також як засіб, що полегшує катетеризацію
сечоводів. Лікарські формя і застосування. Келін (Khellinum) випускають у таблетках по 0,02 г. Застосовують ВНУТРІШНЬО по 1—2 таблетки 3 рази на день після їди. Курс лікування — 15—30 днів. Келін ПРОТИПОКАЗАНИЙ при вираженій недостатності кровообігу. Авісан (Avisanum) випускають у таблетках по 0,05 г. Приймають всередину по 1—2 таблетки 3—4 рази в день після їди. Курс лікування — 1—3 тижні. |
36
АМОРФА КУЩОВА аморфа кустарниковая Amorpha fruticosa — листопадний кущ з родини бобових, до 3 м заввишки. Кора бура або темно-сіра. Листки непарноперисті, з 8—12 пар овальних або майже ланцетних, зісподу сірувато-зелених листочків. Квітки дрібні, неправильні, зібрані у верхівкові густі китиці. Віночок темно-фіолетовий. Плід — біб. Цвіте у червні, липні. Поширення. Походить з Північної Америки. В УРСР розводять у всіх районах, особливо на півдні, в садах і парках як декоративну рослину; трапляється й у здичавілому стані. Заготівля і зберігання. Заготовляють плоди (Fructus Amorphae fruticosae) у серпні — жовтні. Сушать на відкритому повітрі або під наметами з доброю вентиляцією, розстилаючи тонким шаром. Зберігають у паперових мішках у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — до 5 років. Хімічний склад. Насіння А. -к. містить ротеноїдний глікозид аморфін. Його знайдено і в листках та молодих пагонах. Фармакологічні властивості і використання. Аморфін має кардіотонічну властивість, діє заспокійливо, виявляє позитивну інот-ропну та тонотропну і негативну хронотропну дію на серце. Створений на основі амор-фіну препарат фрутицин використовували як седативний засіб при вегетативних неврозах, неврозах серцево-судинної системи та при пароксизмальній тахікардії. Лікарські форми і застосування. Фрутицин (Fruticinum) випускали у таблетках по 0,05 г. Застосовували всередину по 1 таблетці 2—3 рази на день після їди. Якщо побічних явищ немає, дозу можна збільшити до 2 таблеток. Курс лікування — 20—ЗО днів з перервами на 3 дні через кожні 10 днів. Фрутицин вилучено з номенклатури лікарських засобів у зв'язку з наявністю ефективніших препаратів і відсутністю достатньої кількості сировини.
37 |