ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка

922

ПОЛИН БОЖЕ ДЕРЕВО

полынь лечебная Artemisia abrotanum — високий (60—150 см заввишки) майже до верхівки здерев'янілий півкущ родини айстрових (складноцвітих). Має міцний цитриновий запах. Стебла підведені, в нижній частині — з бурою корою, в верхній вкриті восковою поволокою, голі, розгалужені, густо облистнені. Листки чергові, голубувато-зелені, зісподу сіруваті від дрібного опушення; стеблові — черешкові до сидячих, без вушок при основі, двічіперисто-розсічені, з вузьколінійними загостреними кінцевими частками, верхівкові — трійчасті або суцільні, вузьколінійні. Квітки жовті, різнорідні, і в майже кулястих дрібних, розташованих на помітних ніжках, більш-менш пониклих кошиках, що утворюють рідкувате густо облистнене, волотисте суцвіття; крайові квітки жіночі, решта — двостатеві. Плід — сім'янка. Цвіте з липня по жовтень. Поширення. Полин боже дерево походить з Південної Європи і Малої Азії. На території УРСР (переважно в західних районах) його де-не-де культивують у садах та на городах як ароматичну рослину, іноді він трапляється в здичавілому стані.
 

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують стеблові вершечки разом з листям та квітками (Herba Abrotani). Зібрані вершечки стебел зв'язують у пучки й розвішують для сушіння у затінку на протязі або в провітрюваному приміщенні. Штучне сушіння проводять при температурі до 40°. Сухої трави виходить 25—30% . Зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава рослини містить ефірну олію, алкалоїд абротин та дубильні й гіркі речовини.

Фармакологічні властивості і використання. Полин боже дерево використовують як засіб, що стимулює діяльність травних органів і збуджує апетит, виявляє проти-спазматичну, болетамувальну й кровоспинну дію та виганяє деякі види глистів. Вживають у вигляді настою. Для місцевого лікування використовують свіжий сік, розпарену траву й настій полину: свіжим соком лікують рани й нариви; компреси з розпареної трави рекомендують при запаленнях грудної залози і для прискорення визрівання наривів; настоєм полощуть рот при болі зубів, роблять місцеві ванни при потінні ніг. У гомеопатії рослину використовують для лікування анемії, золотухи, епілепсії й туберкульозного менінгіту.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (ЗО г сировини на 400 мл окропу) по три чверті склянки 3 рази на день.
 
923

ПОЛИН ГІРКИЙ,

полынь горькая Artemisia absinthium — багаторічна трав'яниста сріблясто-сіра рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла прямостоячі, 50—125 см заввишки, сла-боребристі, у верхній частині розгалужені. Листки чергові, зверху білувато-шовковисті, з просвітчастими крапчастими залозками; нижні — довгочерешкові, трикутно-серцевидні, тричіперисторозсі-чені; серединні — сидячі, двічі-перистороздільні; верхні — сидячі, перистороздільні; лопаті листків лінійно-довгасті, притуплені. Квітки жовті, різнорідні, в майже

полынь

Наступна сторінка