15 АКОНІТ ГАЙОВИЙ — багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Те саме, що й аконіт дібровний.   16 АКОНІТ ДЖУНГАРСЬКИЙ, аконіт каракольський; аконит джунгарский Aconitum soongaricum, синонім — A. karakolicum — багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Кореневище складається з великих конусовид-них коренебульб, що зрослися в чотковидНий ланцюжок. Стебло пряме, голе або у верхній частині опушене, 70—130 см заввишки. Листки черешкові, голі, пальчастороздільні, округло-сер-цевидні. Квітки зигоморфні, синьо-фіолетові, зібрані в китицю. Плід — збірний, з 3 листянок. Цвіте у липні — серпні. Поширення. Росте в альпійському поясі на схилах і по берегах річок у горах Тянь-Шаню; поблизу озера Іссик-Куль. Заготівля і зберігання. Використовують коренебульби (Tuber Асо-niti),3i6pam восени. З 4 кг сирих коренебульб одержують 1 кг сухих. У народній медицині, крім цього, використовують траву (Herba Aconiti), заготовлену до цвітіння рослини. Сушать сировину в затінку: на горищах або під наметами. Зберігають у добре провітрюваних приміщеннях. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Коренебульби А. д. містять алкалоїди (1,2=

3,4%), органічні кислоти, кумарини (0,3%), крохмаль. До складу алкалоїдів входять аконітин (0,6 % ), аконіфін, ацетилзонгорин, ацетилзонгорамін, ацетилнапелін, зонгорин, зонгорамін, ізоболдин, караколін, караколідин, неолін, норзонгорин, напелін, феніл-Р-нафтиламін. У надземних органах виявлено алкалоїди, флавоноїди, аскорбінову кислоту тощо. Фармакологічні властивості і використання. А. д. виявляє виражену болетамувальну дію. Виявлено й антимікробні та протипухлинні властивості рослини. Зовнішньо у вигляді мазі або внутрішньо у вигляді настойки А. д. використовують як болетамувальний засіб при ревматизмі, невралгіях, мігрені, зубному болю та при інших захворюваннях. У народній медицині А. д. використовують і при туберкульозі легень, при простудних захворюваннях та ішіасі. Відоме тако» використання його при злоякісних новоутвореннях (внутрішньо і зовнішньо). Лікарські форми і застосування. Застосовують А. д. у вигляді настойки під наглядом лікаря і під його особисту відповідальність. За даними болгарських учених, терапевтична доза аконітину, як найтоксичнішого алкалоїду,—0,02—0,03 мг 2—3 рази на добу. При заготівлі, зберіганні й використанні А. д. (як і інших аконітів) слід пам'ятати, що це смертельно отруйна рослина! При перших ознаках отруєння (відчуття оніміння язика, лиця і всього тіла, печіння в грудях і животі, нудота, блювання) необхідно негайно викликати швидку допомогу, а потерпілому надати першу допомогу.

17 АКОНІТ ДІБРОВНИЙ, аконіт гайовий; аконит противоядный Aconitum nemorosum, синонім — A. anthoia — багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Корені веретеноподібно потовщені. Стебле прямостояче, просте, коротко-опушене, 40—100 см заввишки Листки багаторазово пальчасто-розсічені, частки ланцетні або ши роколанцетні. Квітки зигоморфні (див. Зигоморфна квітка), жов ті, в щільних китицях. Плід — збірний, з опушених листянок Цвіте у червні — липні. Поширення. Трапляється на Лі вобережжі в Лісостепу І Ні півночі Степу в лісах, по чагар никах, на узліссях. Використовується в народній ме дицині нарівні з аконітом джун горським. Вважається й проти малярійним та антигельмінтнт засобом. Препарати А. д. вияв ляють гіпертензивну та проти аритмічну дію, а також мают: антитоксичні властивості при от руєннях аконітом джунгарський Смертельно отруйна рослина! 18 АКОНІТ КАРАКОЛЬСЬКИЙ - багаторічна трав'яниста рослин родини жовтецевих. Те саме що й аконіт джунгарський.