| ваті. Плід — двосім янка, еліпсо-видна, по
ребрах з гострими лусочками. Цвіте у липні — вересні. Поширення. Ростуть
на степових схилах, біля шляхів або як бур'ян на полях. У Степу,
Лісостепу та в Криму — звичайна рослина, на Поліссі трапляються рідко.
Заготівля і зберігання. Використовують коріння (Radix Eryngii campestris),
яке викопують рано навесні або восени, після визрівання насіння, бажано
після дощу, коли грунт м'який. Помиті корені нарізують кусочками по 8—
10 см, розрізують уздовж і сушать при температурі до 50°. Сухої сировини
виходить 25 % . Сировину треба берегти від гризунів, яких вона приваблює.
Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Корені містять сапоніни, сахарозу, невелику кількість дубильних речовин, сліди алкалоїду, близько 0,1 % ефірної олії та яблучну, лимонну, мало-нову, оксалову, розмаринову, гліколову і хлорогенову кислоти, до 160 мг% вітаміну С. Надземна частина має близький до коренів хімічний склад, але в інших співвідношеннях. Насіння містить до 0,6 % ефірної олії з запахом амбри і мускусу. Фармакологічні властивості і використання. Коріння виявляє сечогінну та спазмолітичну дію. Застосовують його проти коклюшу, при нефритах, водянці, статевій слабості, простатиті, для підвищення апетиту, при запаленні середнього вуха. В народній медицині коріння і траву (Herba Eryngii campestris) використовують як ліки при шкірних хворобах, туберкульозі, скрофульозі, набряках ніг, сказі, за тримці менструації, пародонтозі гастралгії, виразці шлунку та гній- |
них катарах верхніх дихальних шляхів, сік з
трави або коріння — проти сухот, шкірних хвороб та як сечогінний засіб —
при літіазі. Зовнішньо препарати з миколайчиків використовують для
компресів при запаленнях очей і підвищеній вразливості їх на світло.
Молоді пагони придатні на салати, а молоде листя — для маринадів (збуджує
апетит); можна їсти й корені — зацукрені або відварені (як домішку до
салатів). Трава входить до складу галенового препарату нірон (ФРН).
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар коріння (25 г
коріння на 0,5 л води, варити 10 хвилин) пити 4 рази на день до їди;
свіжий сік з трави або коріння п'ють по 1 столовій ложці на півсклянки
води з додаванням меду, 3 рази на день.
|
рясті, ясно-зелені, колючі, прикореневі — з черешками, верхні —
стеблообгортні. Суцвіття — кулясті головки з колючими тричі-надрізаними
приквітками, пелюстки голубуваті. Плід — сплюс-нуто-куляста двосім'янка,
вкрита майже колючими лусочками. Цвіте у червні — липні. Поширення. Росте в літоральній смузі Чорного й Азовського морів на піскуватих і кам'янистих місцях. Заготівля і зберігання — так, як у статтях Миколайчики польові та Миколайчики плоскі. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад близький до хімічного складу миколайчиків польових. Фармакологічні властивості і використання. Трава і корінь (Herba et Radix Eryngii maritimi) виявляють дію, близьку до дії миколайчиків польових. У народній медицині рослина вважається кровоочисним засобом і ліками від усяких застійних явищ в організмі. Зменшує секрецію молока. Вважається добрим засобом при літіазах і для підвищення функцій статевих залоз. Використовуються в гомеопатії. Корінь був офіцинальним у Великобританії. В їжу використовують так, як і миколайчики польові. Лікарські форми і застосування — так, як у статті Миколайчики польові. |
