дразнюючи її слизової оболонки 1 не впливаючи на тонкий кишечник, і розріджувати калові маси. Застосовують кору крушини при атонії кишечника, звичайних хронічних запорах, а в народній медицині, крім того,— при захворюваннях печінки, при водянці, геморої, подагрі та гарячці. Міцним відваром кори миють тіло при корості, а відвар плодів використовують для компресів і промивань при висипах на шкірі, фурункулах, гнояках і струпах. Порошок плодів вживають усередину при анемії, проносі, водянці й надмірних місячних. Щоб запобігти звиканню до препаратів крушини, їх доцільно чергувати з іншими проносними засобами. Якщо звикання все-таки станеться, що спостерігається при тривалому призначенні крушини, доцільно збільшити дозу. Кора крушини входить до складу шлункових чаїв і проносних чаїв, використовується при виготовленні препаратів вікаліну і вікаїру. Передозування препаратів крушини може спричинити відчуття дискомфорту, тенезми, коліко-подібні болі в животі та ін. Вагітним жінкам і жінкам, які годують груддю, препарати крушини протипоказані. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар кори (20 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по півсклянки на ніч; екстракт крушини рідкий (Extractum Frangulae fluidum) по 20—40 крапель на прийом; екстракт крушини сухий (Extractum Frangulae siccum) по 1—2 таблетки перед сном; рамніл (Rhamnilum) по 0,2 г на ніч; порошок з плодів крушини по 0,2—0,5 г тричі на день; одну столову ложку суміші кори крушини ламкої (50 г), листків бобівника трилистого, трави буркуну лікарського (по 20 г) і плодів кмину звичайного (10 г) настоюють 20 хвилин на склянці окропу і п'ють по півсклянки на ніч при хронічних запорах; дві чайні ложки суміші кори крушини ламкої (ЗО г) і листків м'яти перцевої (40 г) заливають склянкою окропу, кип'ятять 20 хвилин, проціджують і п'ють по 1 склянці ввечері для підтримки регулярного випорожнення при гепатиті; одну столову ложку суміші кори крушини ламкої, квіток бузини чорної, плодів фенхелю звичайного (по 20 г) і плодів анісу звичайного (10 г) заливають склянкою окропу, кип'ятять 20 хвилин і п'ють по 1 склянці двічі на день (після обіду і ввечері) при запорах; одну столову ложку суміші кори крушини ламкої (60 г), трави фіалки триколірної, приймочок кукурудзи звичайної, трави деревію звичайного, плодів кмину звичайного і квіток терну звичайного (по 10 г) заливають склянкою окропу, кип'ятять 20 хвилин і п'ють по 2 склянки двічі на день при ожирінні.

583 КУДРЯВЕЦЬ СОФІЇ кудрявец Софии Deskurainia sophia — однорічна трав'яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Стебло пряме, розгалужене, 15— 80 см заввишки. Листки сидячі, дво-триперисті, з довгасто-ліній-ними частками, опушені галузистими волосками. Квітки дрібні, двостатеві, правильні, 4-пелюст-кові, блідо-жовті, у китицях. Плід — стручок. Цвіте у травні — вересні. Поширення. Росте по всій території України як бур'ян біля житла, на пустищах, уздовж доріг, у посівах. Сировина. Використовують насіння і траву, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Листки містять аскорбінову кислоту (до 80 мг % ) і каротин (38,5 мг%); у насінні є глікозиди (5,6 % ). Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині настій трави або відвар насіння К. с. використовують як кровоспинний, потогінний, жарознижувальний і в'яжучий засіб. Препарати цієї рослини вживають при кровохарканні, маткових кровотечах, гарячці, малярії, проносах, дизентерії та білях, а також при зниженні артеріального тиску у зв'язку з ослабленням серцевої діяльності. Відвар насіння рекомендують і як тонізуючий, послаблюючий та відхаркувальний засіб, а також як сечогінний засіб при водянці, ниркових коліках і нирковокам'яній хворобі. Настій трави вважається ефективним засобом при істеричних припадках. Свіжим соком трави промивають виразки і гнійні рани. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка сировини на 300 мл окропу, настоюють до охолодження) по 1 столовій ложці 3 рази на день; відвар насіння (1—2 столові ложки на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день.

584 КУЗЬМИЧЕВА ТРАВА дводомна рослина родини ефед-рових. Те саме, що й ефедра дво-колоса. 585 КУКІЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ куколь обыкновенный Agrostemma githago — однорічна трав'яниста рослина родини гвоздикових. Уся рослина вкрита довгими м'якими волосками. Стебло прямостояче, просте або розгалужене, ЗО—80 см заввишки. Листки супротивні, цілісні, цілокраї, лінійні або лінійно-ланцетні. Квітки великі, правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, темно-рожеві, зрідка білі, одиничні. Плід — коробочка. Цвіте у червні — липні. Поширення. Росте як бур'ян у посівах ярих і озимих культур по всій території України. У зв'язку з поліпшенням агротехніки вирощування сільськогосподарських культур майже зникає. Заготівля і зберігання. Використовують траву (Herba Agrostemmae). Заготовляють її під час цвітіння рослини. Сушать під наметом або на горищі. З 3 кг сирої трави виходить 1 кг сухої. Рослина неофіцинальна.