кові, пальчастороздільні, з 5—9 довголанцетними, дрібнозазубре-ними частками. Квітки одностатеві; тичинкові — з простою оцвітиною з 5 білих або жовтуватих часток у китицях, зібраних у волотисте суцвіття; маточкові — дрібні, сидячі, з оцвітиною у вигляді облямівки, в пазушних колосовидних суцвіттях. Плід — горішок. Цвіте у червні — серпні. Поширення. На території України коноплі посівні культивують як текстильну й олійну рослину; вони часто дичавіють. Сировина. Для лікарських потреб використовують плоди (Semen Cannabinis sativae), які частіше називають конопляним сім'ям, і верхівки стебел (з квітками й листочками) з жіночих екземплярів рослини (з матірки). Коноплі входили до VIII видання Державноі фармакопеї СРСР. Хімічний склад. Конопляне сім'я містить жирну олію (ЗО—35%), білки (15%), фітин (4—5%), глікозид канабін (сліди), вітамін К і холін. У траві конопель є глікозид канабін, алкалоїди, смолисті речовини, ефірна олія, каротин та інші сполуки. Фармакологічні властивості і використання. Настій трави конопель використовують у народній медицині як седативний, болетамувальний та снотворний засіб. Препарати з плодів конопель (у вигляді настою, або так званого конопляного молока) використовують як очисний, сечогінний, пом'якшувальний, обволікаючий та загальнозміцнюючий засіб. їх призначають при запаленнях травного тракту та сечостатевих шляхів (гонорея, олігурія, катар сечового міхура, альбумінурія, запалення передміхурової залози), при геморої, водянці, золотусі, туберкульозі легень, нервовому виснаженні й гіпогалак-тії. Підсмажене конопляне сім'я з сіллю рекомендується народною медициною як засіб, що посилює статеву діяльність. У вигляді припарок або примочок (як пом'якшувальний і болетамувальний засіб) конопляне сім'я застосовують при маститі, хронічному ревматизмі, чиряках, наривах, опіках, потертостях тощо. Есенцію з свіжозібраної трави конопель (верхівки стебел з квітками й листочками) застосовують у гомеопатії. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (1 столова ложка подрібнених плодів на 500 мл окропу, настоюють 1 годину) по півсклянки 4 рази на день до їди, підсолоджуючи медом; настій з верхівок стебел матірки (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 2—4 години) по дві склянки на день ковтками, підсолоджуючи медом; конопляне молоко (50 г плодів проми-

вають гарячою водою, висипають у череп'яну посудину, додають 1 столову ложку цукру і розтирають, поступово підливаючи півтори склянки окропу; одержану емульсію проціджують і віджимають через марлю) п'ють по кілька склянок на день, поліпшуючи смакові якості додаванням фруктового соку, цукру, какао або чорної кави; 2 склянки суміші (порівну) конопляного сім'я і гарбузового насіння розтирають у череп'яній, посудині, поступово підливаючи З склянки окропу, проціджують і віджимають через марлю і одержану емульсію випивають за день, підсолоджуючи цукром або медом, при нирковокам'яній хворобі, що супроводиться гематурією і затримкою сечі внаслідок спазматичних явищ (курс лікування тривалий). ЗОВНІШНЬО — припарки або примочки з м'ятого сім'я; гаряче конопляне молоко (2 частини сім'я на 1 частину окропу) змішують з кашкоподібною масою зіскобленого свіжого зеленого м'якуша (камбію) бузини чорної або терну звичайного і прикладають до запалених місць при бешисі (підсохлі пов'язки заміняють свіжими, доки не зникне запалення) . 541 КОНОПЛІ СОБАЧІ багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й сідач коноплевий. 542 КОНОТОПЦІ дводомна багаторічна трав'яниста білоповстиста рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й котячі лапки дводомні.

543 КОНЮШИНА БІЛА багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Те саме, що н конюшина повзуча. 544 КОНЮШИНА ГІРСЬКА клевер горный Тritolium montanum — багаторічна трав'яниста притис-нутоволосиста рослина родини бобових. Квітконосні стебла прямостоячі, біля основи висхідні нерозгалужені, 20—70 см заввиш ки. Листки трійчасті; листочкї видовженоеліптичні або ланцет ні, жорсткі, з дуже виразнимі жилками, дрібно- і гостропил часті, знизу волосисті. Квіткі дрібні, неправильні, білі, у ба гатоквіткових щільних одиничню (або їх дві) головках. Плід — біб. Цвіте у травні — серпні. Поширення. Росте по всій тери торії України в світлих лісаз по узліссях, серед чагарників на сухих луках, схилах балок по лучних степах. Сировина. Для виготовлення лі ків використовують траву (Her ba Trifolii montani) або окрем< суцвіття (Flores Trifolii montani) Заготівлю проводять під час цві тіння рослини. Рослина неофі цинальна. Хімічний склад. Трава містнті глікозиди, трифолін, ізотрифолін ефірну олію, жирну олію, вітамії С (в листках близько 200 мг% ) Фармакологічні властивості і ви користання. В народній меди цині рослина відома як засіб що виявляє відхаркувальну, се чогінну та протизапальну дію Використовується у вигляді на стою або відвару трави при за хворюванні бронхів і легень, прі набряках різного походження, яі шлунковий засіб, при болях у жи воті. Міцний відвар трави п'юті натщесерце при грижі. Суцвітті заварюють як чай і п'ють прі білях у жінок та при геморої Зовнішньо у вигляді припарої відвар квіток використовують прі наривах і опіках, а у вигляд сидячих ванн — при геморої. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—настій трави (1 сто лова ложка трави на 200 мл окро пу, настоюють 1—2 години) по трети ні склянки 3 рази на день; відва| трави (1 столова ложка трави на 200 м. окропу, кип'ятять 5 хв, настоюють 30-40 хв) по третині склянки 3 разі на день. ЗОВНІШНЬО — відвар квіток (готуюті як у попередньому прописі) для при парок і місцевих -ванн.