ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка
472

КАЛАЧИКИ ДРІБНЕНЬКІ,

калачики круглолисті; просвирник круглолистный Malva pusilla, синонім —

M. rotundifolia — одно-, дво- або багаторічна трав'яниста розсіяношорстковолоси-ста рослина родини мальвових. Стебло лежаче або висхідне, від основи дуже розгалужене, 10— 60 см заввишки. Листки чергові, довгочерешкові, з прилистками, округло-серцевидні, неглибоко надрізані на 5—7 широких заокруглених нерівнозарубчасто-зуб-частих лопатей. Квітки правильні, двостатеві, по 2—10 у пазухах листків; пелюстки білі або злегка синюваті, на верхівці виїмчасті, дорівнюють довжині чашечки або трохи довші за неї. Плід розпадається на 8—12 плодиків-сім'я-нок. Цвіте у червні — жовтні. Поширення, сировина, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Калачики непомітні.
 

473

КАЛАЧИКИ КРУГЛОЛИСТІ

одно-, дво- або багаторічна трав'яниста розсіяношорстковолоси-ста рослина родини мальвових. Те саме, що й калачики дрібненькі.

474

КАЛАЧИКИ ЛІСОВІ,

мальва лісова, зензівер; просвирник лесной Malva sylvestris, синонім — M. grossheimii — одно- або дворічна (дуже рідко — багаторічна) трав'яниста рослина родини мальвових. Стебло прямостояче або висхідне, ЗО—100 (120) см заввишки, галузисте, вкрите жорсткими відстовбурченими волосками. Листки чергові,

круглувато-серцевидні, 5—7-ло-патеві, зарубчасто-зубчасті, м'яковолосисті, на довгих черешках, вкритих відстовбурченими жорсткими волосками. Квітки ЗО—40 мм у діаметрі, правильні, двостатеві, на довгих квітконіжках, по 2—5 у пазухах листків; віночок з 5 оберненояйцевидних, угорі — глибоковиїмчастих, ясно-рожевих, з малиново-червоними жилками пелюсток, у 3—4 рази довших за чашечку. Плід — з численних, розміщених кільцем пло-диків-сім'янок. Цвіте з липня до вересня.

Поширення. Калачики лісові трапляються в світлих лісах, серед чагарників, біля доріг, на полях, городах, засмічених місцях по всій території України, але частіше в лісових районах та на півночі Лісостепу.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують коріння (Radix Malvae silvestris), листя (Folia Malvae silvestris), квітки (Flores Malvae silvestris) або траву (Herba Malvae silvestris). Листя або всю надземну частину (траву) заготовляють під час цвітіння рослини. Листя обривають так, щоб залишки черешків не перевищували 2 см. Квітки обривають до розпукування, з чашечками, але без квітконіжок. Коріння копають восени. В перший день зібрану сировину пров'ялюють на сонці, а потім досушують її під укриттям. Сухого листя виходить 16—17 % , квіток — 18 % , трави — 22 % . Зберігають сировину в сухому місці. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Надземна частцна рослини містить багато слизистих і дубильних речовин, цукри, каротин та вітамін С. У квітках, крім цього, є барвні речовини (маль-він, мальвідин).

Фармакологічні властивості і використання. Калачики лісові виявляють пом'якшувальну, відхаркувальну, обволікаючу, заспокійливу та болетамувальну дію. Слиз має велику адсорбційну поверхню і діє антитоксично. Препарати калачиків лісових приймають всередину при захворюваннях дихаль-

просвирник

Наступна сторінка