452 ЗОЛОТУШНИК ЗВИЧАЙНИЙ золотарник обыкновенный Solidago virgaurea — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла прямостоячі або висхідні, переважно прості, ЗО— 60 см заввишки. Прикореневі та нижні стеблові листки яйцевидні або еліптичні, тупі, по краю пилчасті, до основи звужені в крилаті черешки-, серединні та верхні стеблові листки еліптичні або овальні, сидячі. Квітки — в кошиках, що утворюють волотевидне або китицевидне суцвіття; зовнішні квітки в кошику язичкові, маточкові, жовті; серединні — труб-часто-лійковидні, двостатеві, жовті. Плід — сім'янка. Цвіте у липні — вересні. Поширення. Росте на узліссях, у лісах, по чагарниках, кам'янистих відслоненнях по всій території України. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Solidaginis virga-ureae), зібрану під час цвітіння рослини. Зрізають верхівки рослини 25—ЗО см завдовжки. З не-зрізаної частини рослини збирають листя. Сушать під наметом або в приміщенні з доброю вентиляцією. Сухої сировини виходить 25 % . Зберігають у сухому місці. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава містить сапоніни, флавоноїди (астрагалін, кверцитрин, рутин), слизові, гіркі й дубильні речовини, смолу, органічні кислоти, ефірну олію, каротин, нікотинову й аскорбінову кислоти. Фармакологічні властивості і використання. Препарати 3. з. мають сечогінні, жовчогінні, в'яжучі, антибактеріальні та протизапальні властивості, запобігають надмірній ламкості капілярів. їх використовують при пієліті, ниркових каменях і піску, пієлонефриті, подагрі й поліартриті, при розладах сечовиділення у людей похилого віку (мимовільне сечовипускання або затримка сечі), при жовчнокам’яній хворобі, жовтяниці та хронічних запаленнях нирок і сечового міхура, при набряках, діареї, гематурії, бронхіальній астмі й туберкульозі легень. При захворюванні нирок і сечовивідних шляхів 3. з часто використовують у поєднанні з іншими лікарськими рослинами, які мають сечогінні та дезинфікуючі властивості. Зовнішньо 3. з. використовують як ранозагоювальний засіб. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО— настій трави (20 г трави на 200 мл окропу) по чверті склянки 4 рази на день; настій (6 чайних ложок трави на 400 мл холодної кип'яченої води, настоюють 8 годин) по 2 склянки на день (пити протягом дня рівномірно, ковтками); суміш трави 3. з., хвоща

польового і грижниці голої та листя мучниці звичайної, взятих порівну, готують як настій (2 столові ложки суміші на 400 мл окропу) і п'ють по півсклянки 4 рази на день; суміш трави 3. з., хвоща польового і грижниці голої, коріння любистку лікарського і вовчуга колючого, взятих порівну, готують як настій (2 столові ложки суміші на 500 мл окропу) і випивають протягом дня 500 мл за 3—4 прийоми; суміш трави 3. з., звіробою звичайного і фіалки триколірної, коріння живокосту лікарського і квіток бузини чорної, взятих порівну, готують як настій (2 столові ложки суміші на 400 мл окропу) і п'ють по чверті склянки 3—4 рази на день; суміш трави 3. з. (6 г), коріння оману високого (16 г), коріння алтеї лікарської (8 г), кореневищ з корінням валеріани лікарської (8 г), шишок хмелю звичайного (6 г), трави чебрецю звичайного (6 г), трави маренки запашної (6 г), листя мучниці звичайної (12 г), насіння льону звичайного (6 г), насіння конопель посівних (5 г), плодоніжок вишні звичайної (5 г), трави омели білої (5 г), коріння щавлю альпійського (4 г), трави льонку звичайного (4 г), листя ліщини звичайної (4 г), кореневищ пирію повзучого (6 г) і насіння гарбуза звичайного (4 г) готують як настій (2 столові ложки суміші на 200 мл окропу, настоюють до охолодження) і п’ють по чверті склянки 3 рази на день при хронічному простатиті. ЗОВНІШНЬО — свіже подрібнене листя або порошок із сухого листя для лікування ран і фурункулів; настій трави (2 чайні ложки трави на 200 мл окропу) для полоскання при ангіні, у випадку запалення і кровотеч з ясен, при неприємному запаху з рота. ПРОТИПОКАЗАНО вживати препарати 3. з. при вагітності й гострому гломерулонефриті. Рослина отруйна!

453 ЗОЛОТУШНИК КАНАДСЬКИЙ золотарник канадский Solidago canadensis — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, лише в суцвітті розгалужене, 60—120 см заввишки. Листки видовженолан-цетні, по краю гостропилчасті і коротковійчасті, до верху поступово звужені й загострені, корот-кочерешкові і сидячі. Квітки в кошиках, що утворюють широково-лотеве суцвіття, гілочки у якого довгі, донизу закручені. Всі квітки в кошику плідні, жовті; крайові — язичкові, серединні — трубчасті. Плід — сім'янка. Цвіте у липні — вересні. Поширення. Походить з Північної Америки. На Україні вирощують як декоративну рослину. Часто дичавіє й забур'янює сади і городи. Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Золотушник звичайний. Рослина отруйна.