Заготівля і зберігання. Для виготовлення
ліків використовують траву (Herba Stellariae mediae), яку збирають з
квітучих стебел протягом усього часу цвітіння рослини. Зібрану траву 4—5
годин пров’ялюють на сонці, а потім досушують під наметом або в теплому
приміщенні. Сухої сировини виходить 20 % . Зберігають у сухому місці.
Рослина неофіци-нальна. Хімічний склад. Трава містить сапоніни, аскорбінову кислоту (до 65 мг% ), каротин (понад 23 мг% ), токоферол, флавоноїди, дубильні та інші речовини. Фармакологічні властивості і використання. Рослина відома в народній медицині багатьох країн. Вважають, що рослина поліпшує діяльність серця і стан нервової системи, зменшує різні больові відчуття, спиняє кровотечу, загоює гнійні рани й розсмоктує пухлини різного походження, виявляє протизапальну, антисептичну та протицинготну дію. Настій трави або сік свіжої рослини вживають при захворюваннях печін- |
ки і жовчного міхура, легень (особливо при
кровохарканні), при кривавому блюванні, геморої, а також при
тиреотоксикозі. В східних республіках СРСР настоєм трави промивають очі
при запаленнях і лікують початкові стадії помутніння рогівки
(катаракта). Зовнішньо міцний настій у вигляді примочок використовують
при хворобах шкіри (вугри, порізи, висипи, гнійні рани), у вигляді ванн
— при набряках ніг і нервовому збудженні. До лікувально-профілактичного
харчового раціону (особливо при хворобах легень, серця, печінки та нирок)
включають салати з молодого свіжого листя і пагонів. Про запас рослину
квасять і маринують. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — сік свіжої рослини, змішаний з невеликою кількістю меду, по 1 чайній ложці 4—6 раз на день; настій трави (1 столова ложка сировини на склянку окропу, настоюють у термосі 8 годин, проціджують) по чверті склянки 4 рази на день; салат: траву 3. с. і зелену цибулю подрібнюють, солять, заправляють вершками, прикрашають кусочками круто звареного яйця і посипають кропом (на 100 г трави 3. с. беруть 100 г зеленої цибулі, 20 г вершків, половинку вареного яйця та спеції). ЗОВНІШНЬО — настій свіжої трави (10 столових ложок сировини на 1 л окропу, кип'ятять 5 хв, настоюють 4 години) для компресів і промивань. |
425 ЗЛАТОЦВІТ РОЖЕВИЙ багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й мару на рожева. 426 ЗЛАТОЦВІТ ЧЕРВОНИЙ багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й маруна червона. 427 ЗЛИНКА КАНАДСЬКА мелколепестник канадский Егідегоп canadensis — однорічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло жорстковолосисте, прямостояче, ребристе, ЗО—100 см заввишки, у верхній частині — розгалужене. Листки чергові, лінійно-ланцетні, довгозагострені, шорсткі; нижні — короткочерешкові, рідкозубчасті; верхні — сидячі, цілокраї. Квітки — в дрібних кошиках, які утворюють розгалужені верхівкові суцвіття; крайові квітки маточкові, вузькоязичкові, білуваті; серединні — двостатеві, трубчасті, блідо-жовті. Плід — сім'янка. Цвіте у липні — вересні. Поширення. Росте по всій території України на смітниках, полях, городах, біля доріг, на залізничних насипах, у лісосмугах. Походить з Північної Америки. Сировина. Використовують траву (Herba Erigeroni), зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофі-цинальна. Хімічний склад. Трава містить дубильні речовини, флавоноїди, холін та ефірну олію (0,3—0,6 % ), до складу якої входять d-лимо-нен, дипентен, d-a-терпінеол. Фармакологічні властивості і використання. Рослина має кровоспинні й протизапальні властивості й використовується при легеневих, кишкових, гемороїдальних, маткових і носових кровотечах, при запаленнях сечового міхура й передміхурової залози та як про-тидизентерійний засіб. Настоєм трави миють голову для зміцнення і стимулювання росту волосся. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столова ложка сухої трави на 200 мл окропу, настоюють 15 хв, проціджують) по 2 столові ложки 5—6 раз на день; настій трави (2 столові ложки сухої трави на 200 мл холодної кип'яченої води, настоюють 8 годин, проціджують) по 2—3 столові ложки 3—4 рази на день. |