389 ЖОВТУШНИК СІРУВАТИЙ, жовтушник розлогий; желтушник раскидистый Erysimum diffusum, синонім E. canescens — однорічна або дворічна трав'яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Стебла одиничні або їх по кілька, вони розгалужені, по ЗО—90 см заввишки. Листки довгасті або лінійні, цілокраї; нижні — черешкові, решта — сидячі. Квітки двостатеві, чо-тирироздільні, жовті, зібрані у верхівкові китицевидні суцвіття. Плід — чотиригранний стручок. Цвіте у травні — червні. Плоди дозрівають у червні — липні. Поширення. Жовтушник сіруватий трапляється на степах, схилах, відслоненнях різних порід по всій території України, крім Карпат. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Erysimi canescentis). Траву заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи на висоті 10—15 см від поверхні грунту. Її використовують свіжою для одержання соку або сушать. Сухої сировини виходить 20—25 % . Строк придатності — 2 роки. Аптеками сировина не відпускається. Хімічний склад. Трава і насіння містять серцеві глікозиди ери-зимін і еризимозид (у насінні й квітках 2—6 % , листках — 1—1,5 %, стеблі — 0,5—0,7 % ), органічні кислоти (лимонна, вин-нокам’яна, яблучна). Крім цього, в насінні знайдено інші серцеві глікозиди, а також жирну олію, до складу якої входять ліноле-ва, олеїнова, пальметинова та ерукова кислоти. Фармакологічні властивості і використання. Фармакологічна активність цієї рослини залежить від вмісту в її траві глікозидів — еризиміну та еризимозиду. Клінічними та фармакологічними дослідженнями встановлено важливе значення Ж. с. як активного серцевого засобу. За харак-

тером дії препарати з нього наближаються до строфанту, відрізняючись від нього тим, що діють вони швидше, але менш тривало, швидко виводяться з серцевого м'яза. Крім цього, препарати виявляють відхаркувальні й сечогінні властивості, заспокійливо діють на центральну нервову систему. Препарати призначають при гострій і хронічній недостатності серцево-судинної системи з тяжкими порушеннями кровообігу, при гіпертонії, стенокардії й кардіосклерозі, при всіх легеневих і грудних хворобах, зокрема, від хрипоти та при водянці. Хоч препарати рослини й не кумулюються в організмі, проте, зважаючи на їхню високу біологічну активність, призначати їх слід обережно. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО— настойку трави (20 г сировини на 100 г спирту) по 10 крапель 3 рази на день; настій трави (1 чайна ложка сировини на 150 мл окропу) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день. Готовий комплексний препа'-рат кардіовален (Cardiovalenum) призначають по 15—20 крапель 1—2 рази на день при ревматичних пороках серця, вегетативних неврозах та стенокардії.

390 Жовтяниця ЧЕРГОВОЛИСТА селезеночник очереднолистный Chrysosplenum alternifolium — багаторічна трав'яниста блідо-зелена розсіяноволосиста рослина родини ломикаменевих. Стебло соковите, гранчасте, 5—15 см заввишки. Листки округло-нирковидні, зубчасті; прикореневі — дов-гочерешкові, в розетці; стеблові — чергові, короткочерешкові. Квітки правильні, дуже дрібні, утворюють верхівкові суцвіття у вигляді плоского півзонтика, оточеного жовтувато-зеленими верхівковими листочками, які відіграють роль пелюсток. Плід — одногнізда коробочка. Цвіте у квітні — травні. Поширення. Росте в листяних лісах, на вологих місцях, біля канав, по берегах струмків і боліт у лісових і лісостепових районах. Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад ще не вивчено. Фармакологічні властивості і використання. Внутрішньо траву Ж. ч. використовують при кашлі, захворюваннях сечового міхура (зокрема, при затриманні сечі), при жовтяниці та як в'яжучий засіб. Як зовнішній засіб настій трави використовують при кровотечах та для загоювання ран і виразок. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка сировини на 1 склянку окропу) по чверті склянки тричі на день. ЗОВНІШНЬО — настій трави для промивань і примочок.