346
ЕВКАЛІПТ КУЛЯСТИЙ, |
но перемішуючи. Штучно сушать при
температурі до 40°. Сухої сировини виходить 42—43 % . Листя евкаліпта,
як ароматичну сировину, зберігають окремо від інших незапашних рослин у
багатошарових пакетах. Свіжі одно-або трирічні пагони (разом з листям,
бутонами і плодами), які заготовляють з жовтня по квітень,
використовують як сировину для вироблення ефірної олії (Oleum
Eucalypti). Листя і олію відпускають аптеки. З лікувальною метою
використовують і пилок рослини. Хімічний склад. У листі рослини є ефірна олія (до 3%), флавоноїди, дубильні речовини, елагова кислота, смоли та віск. Ефірну олію містять і інші частини рослини. Головною складовою частиною ефірної олії є цинеолмо-ноциклічний терпен з інтенсивною окисною дією. ПиАок евкаліпта містить білки, амінокислоти, вуглеводи, вітаміни (В,, В2, РР, С, біотин, фолієва кислота, рутин), антибіотики і стимулятор росту. Фармакологічні властивості і використання. Головна терапевтична властивість евкаліпта — антисептична. Його препарати згубно діють на стрептококи і стафілококи, паличку черевного тифу і паратифів А і В, паличку дизентерії, кишкову паличку, гнійних і анаеробних збудників, пригнічують ріст дизентерійної |
амеби і трихомонад. Крім цього, рослина має виражені протизапальні властивості, сприяє швидкому гоєнню ран, виявляє болетамувальну, слабку седативну і незначну відхаркувальну дію. Евкаліптові приписують і загально-зміцнювальний ефект. З листя евкаліпта готують настій, відвар і настойку. Відвар і настойку приймають всередину як антисептичний і протизапальний засіб у разі гострих кишкових інфекцій і диспепсичних розладів та гострих респіраторних вірусних інфекцій, при запаленнях жовчного і сечового міхура. З листя евкаліпта виробляють протиста-філококовий препарат хлорофі-ліпт. Його випускають у вигляді 0,25 % -ного або 1 % -ного спиртового чи 2 % Ліого олійного розчинів. Використовують його як зовнішній засіб і внутрішньо (внутрішньовенно і перорально). Зовнішньо галенові препарати евкаліпта застосовують у вигляді обмивань, полоскань, примочок, вологих тампонів і спринцювань. У хірургічній практиці їх використовують для лікування наривів, флегмон, фурункулів, остеомієліту, гнійних маститів, відкритих переломів, опіків та обморожень; у стоматології — при стоматиті, гангренозному пульпіті, запаленні слизової оболонки ротової порожнини; в оториноларингологи — при ангіні, хронічному риніті й фарингіті, зовнішньому отиті, дерматиті й екземі зовнішнього слухового проходу тощо; в гінекологічній практиці — при кольпіті, білях та дисплазії шийки матки; в дерматології — при гноячкових висипах на шкірі; в офтальмології — при блефариті. У вигляді інгаляцій галенові препарати евкаліпта використовують при гострих респіраторних захворюваннях, трахеїтах і ларингітах. Широко використовують у медичній практиці евкаліптову олію. Її використовують для лікування фурункульозу, флегмон, ерозивно-виразкових уражень слизових оболонок, для інгаляцій (при нежиті, бронхіті, ангіні), полоскання (при захворюваннях верхніх дихальних шляхів), розтирання (як відтяжний засіб при міозитах, радикулітах і плекситах) і як антипаразитарний засіб (при педикульозі, для відлякування комарів, москітів та мурашок). Евкаліптова олія входиті до складу комбінованих препа ратів евкатолу, ефкамону, інга камфу, камфомену та пектусин} (про застосування їх див. у статт М'ята перцева). Пилок евкаліпте |